Що допомагає побудувати здорові стосунки?
Велике дослідження на даних понад 11 тисяч пар показало, що найкраще передбачає щастя у стосунках. Відповідь — не схожість характерів і не «хімія», а те, що відбувається між партнерами щодня.
Найкраще щастя у стосунках передбачають не риси партнерів, а якість самих стосунків: відчуття, що партнер відданий вам, вдячність і визнання, задоволеність інтимним життям, відчуття, що партнер щасливий з вами, і мало конфліктів. Такі висновки зробила Саманта Джоел із колегами, проаналізувавши 43 лонгітюдні дослідження. Класична модель Бенджаміна Карні й Томаса Бредбері додає: стосунки тримаються на тому, як пара адаптується до стресу й різниці між партнерами.
- Щастя пари найбільше залежить від того, що відбувається між партнерами, а не від їхніх характерів.
- Найсильніші провісники — відчуття відданості партнера, вдячність, інтимність і мало конфліктів.
- Здорові стосунки — це навички: підтримувати, домовлятися, долати стрес разом.
Ми часто шукаємо «правильну людину»: схожу, з тими самими захопленнями, з «хімією». Але дослідження показують, що щастя у стосунках менше залежить від того, кого ви обрали, і більше — від того, що ви робите разом.
Що кажуть дослідження
Саманта Джоел і понад 80 співавторів об’єднали дані 43 лонгітюдних досліджень — понад 11 тисяч пар — і за допомогою машинного навчання шукали, що найкраще передбачає якість стосунків 1. Перемогли не риси характеру, а оцінки самих стосунків:
- відчуття, що партнер відданий стосункам;
- вдячність і відчуття, що тебе цінують;
- задоволеність інтимним життям;
- відчуття, що партнер щасливий з тобою;
- мало конфліктів.
Риси партнера — навіть ті, що здаються важливими, — додавали до прогнозу дуже мало. А от власні риси людини (наприклад, тривожність чи задоволеність життям) мали значення.
Бенджамін Карні й Томас Бредбері ще 1995 року узагальнили понад сотню досліджень і запропонували модель «вразливість — стрес — адаптація» 2. Кожен приносить у стосунки свої вразливості (досвід, характер), на пару тиснуть зовнішні стреси, а якість шлюбу залежить від адаптивних процесів — того, як партнери підтримують одне одного і розв’язують проблеми.
Як це виглядає в житті
Здорові стосунки рідко виглядають ідеально. Партнери сваряться, втомлюються, мають різні погляди. Але:
- кожен відчуває, що інший — «на його боці»;
- незгоду можна висловити без страху;
- є вдячність за дрібниці;
- після сварок пара мириться;
- у важкі часи партнери тримаються разом.
Що робити
- Показуйте відданість. Кажіть і демонструйте, що ви в цих стосунках надовго: плани, «ми», підтримка при інших.
- Дякуйте й помічайте. Вдячність — один із найсильніших провісників щастя пари.
- Дбайте про близькість. Емоційну й фізичну. Про це — у статті «Бажання в довгому шлюбі».
- Вчіться сперечатися без руйнування. Див. «Як вирішувати конфлікти».
- Долайте стрес разом. Пари, які діють як команда, щасливіші. Детальніше — «Стрес ззовні».
- Працюйте над собою. Власна тривожність і виснаження впливають на стосунки — турбота про своє емоційне здоров’я теж допомагає парі.
Часті запитання
Чи можна побудувати здорові стосунки, якщо в мене був поганий приклад батьків?
Так. Досвід дитинства впливає, але не визначає. Навички спілкування, підтримки й розв’язання конфліктів можна навчитися — самостійно, у парі чи з терапевтом.
Як зрозуміти, що стосунки здорові?
Вам безпечно бути собою, ви можете говорити про незгоду без страху, відчуваєте підтримку й повагу, а конфлікти не перетворюються на приниження.
Джерела
- Joel, S., Eastwick, P. W., Allison, C. J., Arriaga, X. B. та ін. (2020). Machine learning uncovers the most robust self-report predictors of relationship quality across 43 longitudinal couples studies. Proceedings of the National Academy of Sciences, 117(32), 19061–19071. doi:10.1073/pnas.1917036117
- Karney, B. R., & Bradbury, T. N. (1995). The longitudinal course of marital quality and stability: A review of theory, method, and research. Psychological Bulletin, 118(1), 3–34. doi:10.1037/0033-2909.118.1.3
Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.
Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.
