Як підтримати людину, яка втратила близького на війні?
Що сказати, коли слів немає? Пояснюємо, як проживається горе, чому воно не йде «за етапами», коли горе стає тривалим розладом і як підтримати близьку людину без шкідливих фраз.
Найкраща підтримка в горі — присутність, практична допомога і готовність слухати без порад. За моделлю Маргарет Стробе і Генка Шута, горюючі люди коливаються між зануренням у втрату і поверненням до життя — і обидва стани нормальні. Кетрін Шір описала тривале (ускладнене) горе: у частини людей біль не слабшає з часом і заважає жити; таким людям допомагає спеціальна терапія. Шкодять фрази на зразок «час лікує» чи «тримайся, ти сильна».
- Горе не йде «за етапами»: людина коливається між болем і поверненням до життя.
- Підтримка — це присутність, практична допомога і повага до горя, а не поради.
- Якщо горе не слабшає місяцями і заважає жити, потрібна допомога фахівця.
Подруга втратила чоловіка на фронті. Ви приходите, і всі слова здаються порожніми. Хочеться сказати щось розумне, втішити, допомогти — а виходить мовчання або банальність. Як бути поруч з людиною, якій так боляче?
Що кажуть дослідження
Популярне уявлення про «п’ять етапів горя» не підтверджується дослідженнями як обов’язкова послідовність. Маргарет Стробе і Генк Шут запропонували іншу модель — подвійного процесу 1. Горюючі люди коливаються між двома станами:
- орієнтація на втрату — сум, спогади, плач, туга;
- орієнтація на відновлення — справи, нові ролі, відволікання, планування.
Обидва стани нормальні й потрібні. Людина, яка сьогодні сміється, а завтра не може встати з ліжка, не «дивна» — так проживається горе.
Кетрін Шір описала ускладнене, або тривале, горе 2. У частини людей сильна туга, нездатність прийняти смерть, думки лише про загиблого не слабшають з часом і місяцями заважають жити. Ризик вищий після раптової, насильницької смерті — як на війні. Для таких людей є ефективна спеціальна терапія.
Як це виглядає в житті
Горе — це не лише сум. Це також:
- гнів — на долю, владу, загиблого, себе;
- провина — «я міг(-ла) щось зробити»;
- оніміння, коли «нічого не відчуваю»;
- тілесні прояви — виснаження, біль, безсоння;
- хвилі туги, що накривають раптово.
Втрата на війні має додатковий тягар: насильницька смерть, іноді відсутність тіла, публічність, політичний контекст.
Як підтримати
Що казати:
- «Мені дуже шкода».
- «Я поруч. Я нікуди не зникну».
- «Розкажи про нього, якщо хочеш».
- Ім’я загиблого — не бійтеся його вимовляти.
Чого не казати:
- «Час лікує», «Тримайся, ти сильна».
- «Він тепер у кращому місці» (якщо людина не поділяє цього).
- «Я розумію, як тобі» (якщо не пережили подібного).
- «Ти молода, ще вийдеш заміж».
- «Він герой» — без місця для болю.
Що робити:
- Практична допомога: їжа, діти, документи, похорон, побут.
- Будьте поруч довго. Найважче часто через місяці, коли всі розійшлися.
- Пам’ятайте дати: день народження, річниця.
- Слухайте. Дозвольте говорити про загиблого скільки потрібно.
- Приймайте всі почуття, включно з гнівом.
Коли потрібна допомога фахівця
Якщо через 6–12 місяців людина не може функціонувати, туга не слабшає, з’являються думки про смерть — потрібна допомога. Lifeline Ukraine — 7333.
Як сказати дитині про загибель — окрема стаття.
Часті запитання
Що сказати людині, яка втратила близького?
Прості слова: «Мені дуже шкода», «Я поруч», «Я пам’ятаю його». Можна згадати добру історію про загиблого. І найважливіше — не зникати після похорону.
Скільки триває горе?
У кожного по-різному. Гострий біль зазвичай слабшає протягом першого року, але горе може повертатися на річниці й свята все життя. Це нормально.
Джерела
- Stroebe, M., & Schut, H. (1999). The dual process model of coping with bereavement: Rationale and description. Death Studies, 23(3), 197–224. doi:10.1080/074811899201046
- Shear, M. K. (2015). Complicated grief. New England Journal of Medicine, 372(2), 153–160. doi:10.1056/NEJMcp1315618
Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.
Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.
