Чому дитина обманює батьків?
Перша брехня дитини лякає батьків. Але дослідження показують, що брехня — нормальний етап когнітивного розвитку. І що покарання не робить дітей чеснішими, а інший підхід — робить.
Брехня — нормальна частина розвитку: дослідження Вікторії Талвар і Канга Лі показали, що з віком від 3 до 7 років діти брешуть дедалі частіше і вправніше, бо розвивається розуміння думок інших людей і самоконтроль. Інше дослідження Талвар з колегами виявило: загроза покарання не робить дітей чеснішими, а повідомлення, що правда порадує дорослого, — робить. Діти брешуть, щоб уникнути покарання, захистити себе чи інших або отримати бажане.
- Брехня в дошкільному віці — ознака розвитку мислення, а не «зіпсованості».
- Страх покарання — головна причина брехні, і суворість її не зменшує.
- Діти частіше кажуть правду, коли знають, що чесність цінують.
Чотирирічна донька, вся в шоколаді, впевнено каже: «Я не їла цукерки». Ви не знаєте — сміятися чи хвилюватися. Чи означає це, що виростає брехуха?
Що кажуть дослідження
Вікторія Талвар і Канг Лі провели класичний експеримент 1. Дитину просили не підглядати на іграшку за спиною, поки дорослий виходив. Більшість дітей підглядали, а потім частина з них казала, що не підглядала. З віком від 3 до 7 років діти брехали частіше і переконливіше. Брехня була пов’язана з розвитком теорії розуму (розуміння, що інші можуть думати інакше) і виконавчих функцій. Тобто здатність брехати — ознака того, що мислення дитини розвивається.
У іншому дослідженні Талвар з колегами перевірили, що змушує дітей казати правду 2. Загроза покарання не збільшувала чесність. А от повідомлення, що правда порадує дорослого, — збільшувало. Діти чесніші, коли знають, що чесність цінують, а не коли бояться.
Чому діти брешуть
- Страх покарання — найчастіша причина.
- Бажання отримати щось — цукерку, дозвіл.
- Захист інших — братика, друга.
- Сором — за помилку, невдачу, оцінку.
- Фантазія у малюків — межа між уявним і реальним ще розмита.
- Наслідування — діти помічають, як дорослі кажуть «скажи, що мене немає вдома».
- Бажання уваги чи визнання — вигадані історії про досягнення.
Що робити
- Не влаштовуйте пасток. Якщо ви знаєте, що сталося, не питайте «хто це зробив?». Скажіть: «Я бачу, що ваза розбита. Давай приберемо».
- Дякуйте за правду. Навіть якщо правда неприємна.
- Розділяйте вчинок і зізнання. Наслідок — за вчинок, подяка — за чесність.
- Не навішуйте ярликів. «Ти брехун» закріплює роль.
- Пояснюйте, чому чесність важлива. Через довіру й стосунки.
- Будьте прикладом. Діти бачать і «маленьку» брехню дорослих.
- Зробіть правду безпечною. Якщо за правду завжди кричать — діти навчаться приховувати.
Як будувати довіру з дитиною — «Як налагодити спілкування з дитиною?».
Часті запитання
Чи карати за брехню?
Покарання за саму брехню вчить краще приховувати. Краще розділити: за вчинок — логічний наслідок, за правду — подяка. «Дякую, що зізнався. Тепер подумаймо, як виправити».
Коли брехня — привід для тривоги?
Якщо дитина бреше постійно, без видимих причин, разом з іншими проблемами — крадіжки, жорстокість, прогули — варто звернутися до дитячого психолога.
Джерела
- Talwar, V., & Lee, K. (2008). Social and cognitive correlates of children’s lying behavior. Child Development, 79(4), 866–881. doi:10.1111/j.1467-8624.2008.01164.x
- Talwar, V., Arruda, C., & Yachison, S. (2015). The effects of punishment and appeals for honesty on children’s truth-telling behavior. Journal of Experimental Child Psychology, 130, 209–217. doi:10.1016/j.jecp.2014.09.011
Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.
Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.