Як налагодити спілкування з дитиною?
«Як справи в школі?» — «Нормально». Дослідження показують: батьки дізнаються про життя дітей не через контроль, а коли діти самі хочуть розповідати. Розбираємо, як створити таку довіру.
Діти діляться з батьками тоді, коли відчувають, що їх вислухають без осуду. Дослідження Маргарет Керр і Хокана Статтіна показало: батьки знають про життя підлітків переважно завдяки тому, що діти самі розповідають, а не через контроль і розпитування. Програма «Tuning in to Kids» Софі Гавігерст довела, що батьки можуть навчитися краще реагувати на емоції дітей, і це зменшує проблеми з поведінкою.
- Батьки знають про життя дітей насамперед з того, що діти розповідають самі.
- Діти відкриваються, коли їхні емоції приймають, а не критикують.
- Навички емоційного спілкування батьки можуть свідомо розвивати.
«Як у школі?» — «Нормально». «Що було?» — «Нічого». Розмова закінчена. Знайомо? Багато батьків відчувають, що дитина ніби за склом. Але розмову можна відновити.
Що кажуть дослідження
Маргарет Керр і Хокан Статтін перевірили, звідки батьки знають, що відбувається з їхніми підлітками 1. Виявилося, що найбільше інформації дають самі діти — коли вони хочуть ділитися. Контроль і розпитування давали значно менше. А діти охочіше розповідали тоді, коли стосунки з батьками були теплими і їх не засуджували за відвертість.
Софі Гавігерст і колеги перевірили програму для батьків дошкільнят «Tuning in to Kids» 2. Батьків вчили помічати емоції дітей, називати їх, співчувати й допомагати впоратися — замість того щоб відмахуватися чи карати за емоції. Після програми батьки краще реагували на почуття дітей, а в дітей зменшилися проблеми з поведінкою.
Як це виглядає в житті
Спілкування руйнують:
- допити й постійні запитання;
- лекції у відповідь на відвертість;
- знецінення: «та це дурниці», «не плач»;
- покарання за правду;
- телефон у руках під час розмови.
Спілкування будують:
- інтерес без оцінок;
- терпіння й тиша — дати дитині час;
- спільні справи, під час яких розмова виникає сама;
- визнання почуттів.
Що робити
- Питайте конкретно. «Що тебе сьогодні здивувало?» замість «Як справи?»
- Слухайте більше, ніж говорите. Кивайте, повторюйте своїми словами.
- Називайте почуття. «Схоже, тебе це дуже засмутило».
- Ловіть моменти. Машина, прогулянка, готування, перед сном — діти часто відкриваються «збоку», а не віч-на-віч.
- Діліться своїм. Розкажіть про свій день — це модель відвертості.
- Дякуйте за правду. Навіть якщо правда неприємна.
- Щодня 10–15 хвилин без вимог. Час, коли ви просто разом.
Для підлітків — окрема стаття «Чому підліток закривається від батьків?». Як допомагати з емоціями — «Емоційний коучинг».
Часті запитання
Дитина нічого не розповідає про школу. Як розговорити?
Замість «як справи?» питайте конкретно: «Що сьогодні було найсмішнішим?», «З ким ти сидів на обіді?». Часто діти більше розповідають у машині, перед сном, під час спільної справи.
Як реагувати, якщо дитина розповіла щось погане?
Спершу подякуйте, що розповіла. Зберігайте спокій. Якщо одразу кричати чи карати, наступного разу дитина промовчить.
Джерела
- Kerr, M., & Stattin, H. (2000). What parents know, how they know it, and several forms of adolescent adjustment: Further support for a reinterpretation of monitoring. Developmental Psychology, 36(3), 366–380. doi:10.1037/0012-1649.36.3.366
- Havighurst, S. S., Wilson, K. R., Harley, A. E., Prior, M. R., & Kehoe, C. (2010). Tuning in to Kids: Improving emotion socialization practices in parents of preschool children — findings from a community trial. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 51(12), 1342–1350. doi:10.1111/j.1469-7610.2010.02303.x
Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.
Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.
