БатьківствоПояснення

Емоційний коучинг: як допомогти дитині впоратися з емоціями

Як реагувати, коли дитина плаче, злиться чи боїться? Підхід емоційного коучингу Джона Готтмана і що показали рандомізовані дослідження програми Tuning in to Kids.

Тато присів на рівень очей заплаканого сина і спокійно його вислуховує
Визначення

Емоційний коучинг (emotion coaching) — стиль виховання, описаний Джоном Готтманом: батьки помічають емоції дитини, називають їх і допомагають з ними впоратися, водночас тримаючи межі поведінки.

Усі терміни
Коротко

Емоційний коучинг — це спосіб реагувати на почуття дитини, при якому батьки помічають емоцію, приймають її, допомагають назвати її словами і лише потім встановлюють межі та шукають рішення. Діти батьків-«коучів» краще регулюють емоції, а в рандомізованому дослідженні 216 родин навчання батьків цьому підходу зменшило поведінкові проблеми дітей.

  • Приймати почуття не означає дозволяти будь-яку поведінку: «злитися можна, бити — ні».
  • Відкидання («не плач, нічого страшного») вчить дитину, що її емоції неправильні.
  • Навички емоційного коучингу можна натренувати за кілька тижнів.

Дитина розплакалася, бо зламалася улюблена іграшка. Що ви скажете? «Не плач, купимо нову»? «Перестань, ти вже великий»? Чи «Я бачу, тобі дуже сумно. Вона була особливою для тебе»? Ці відповіді здаються дрібницею, але дослідження показують: те, як батьки реагують на емоції дитини, впливає на її здатність справлятися з почуттями протягом усього життя.

Батьківська «філософія емоцій»

У 1990-х роках Джон Готтман, Лінн Кац і Керол Гувен вирішили дослідити не лише те, що батьки роблять, а й те, що вони думають і відчувають щодо емоцій — своїх і дитячих 1. Вони назвали це батьківською мета-емоційною філософією. Дослідження почалося, коли дітям було 5 років, і тривало, доки їм не виповнилося 8.

Дослідники виявили дві основні філософії:

  • Емоційний коучинг. Батьки помічають навіть слабкі емоції дитини, бачать у них нагоду для близькості й навчання, допомагають назвати почуття словами й разом шукають рішення.
  • Відкидання емоцій. Батьки намагаються якомога швидше «вимкнути» негативну емоцію: відволікають, применшують («це дурниця»), іноді сварять за сльози чи злість.

Діти батьків-«коучів» у середньому краще регулювали емоції, мали кращі стосунки з однолітками й менше поведінкових проблем. Важливо: емоційний коучинг — це не те саме, що просто теплота. Можна бути люблячим, але все одно відкидати емоції дитини з найкращих намірів.

Чи можна цього навчитися: дослідження Tuning in to Kids

Найкраща новина в тому, що навичку можна натренувати. Австралійська дослідниця Софі Гавігерст розробила програму Tuning in to Kids («Налаштуватися на дітей») і перевірила її в рандомізованому дослідженні 2.

  • 216 батьків дітей 4–5 років випадково розподілили на дві групи: одні проходили програму, інші чекали своєї черги.
  • Програма тривала 6 групових занять плюс два підсилювальні.

Результати:

  • батьки краще усвідомлювали й регулювали власні емоції;
  • частіше застосовували емоційний коучинг і рідше відкидали почуття дітей;
  • у дітей покращилося розуміння емоцій;
  • поведінкові проблеми дітей зменшилися — це помітили і батьки, і вихователі, які не знали, хто з батьків проходив програму.

П’ять кроків емоційного коучингу

1. Помітьте емоцію

Не чекайте вибуху. Звертайте увагу на ранні сигнали: насуплені брови, тиша, різкість.

2. Сприйміть емоцію як нагоду для близькості

Сльози чи злість — не перешкода у вашому дні, а момент, коли дитина найбільше потребує вас.

3. Вислухайте й визнайте почуття

Слухайте без поспіху виправити ситуацію. Скажіть, що бачите: «Ти дуже розлютився, коли брат забрав машинку».

4. Допоможіть назвати емоцію словами

Діти, які мають слова для почуттів («сумно», «прикро», «страшно», «заздрісно»), легше заспокоюються. Назва емоції допомагає взяти її під контроль.

5. Встановіть межі й шукайте рішення разом

Лише після того, як дитина відчула, що її почули: «Злитися можна. Бити брата — ні. Що можна зробити, коли ти дуже злий?». Разом придумайте варіанти: тупнути ногою, попросити допомоги, піти в «куточок спокою».

Типові помилки

  • Поспіх із рішенням. «Не плач, купимо нову» — це спроба виправити, а не почути.
  • Мораль у розпал емоцій. Пояснення працюють, коли дитина заспокоїлася, а не під час істерики.
  • Покарання за почуття. «Ще раз заплачеш — підеш у кімнату» вчить приховувати емоції, а не керувати ними.
  • Вседозволеність. Прийняття почуттів не означає прийняття будь-якої поведінки.

Приклади фраз

Замість Спробуйте
«Не плач, нічого страшного» «Тобі боляче. Я поруч»
«Не злись!» «Ти дуже злий. Розкажи, що сталося»
«Немає чого боятися» «Тобі страшно. Що найбільше лякає?»
«Годі вже нити» «Тобі сумно, що ми йдемо з майданчика. Хочеш ще одну гірку на прощання?»

Коли ми допомагаємо дитині назвати почуття, ми не підживлюємо його, а вчимо дитину його приборкувати.

Емоційний коучинг і віра

Писання не применшує почуттів: псалми сповнені плачу, гніву й страху, а Ісус плакав біля гробу друга (Ів 11:35). Дитина, яка знає, що її сльози приймають удома, легше повірить, що й Бог приймає її такою, якою вона є.

Часті запитання

Чи не розбестить дитину постійна увага до її почуттів?

Ні, якщо поєднувати прийняття почуттів із чіткими межами поведінки. Емоційний коучинг — не вседозволеність: батьки спершу визнають почуття, а потім спокійно встановлюють правила.

З якого віку можна застосовувати емоційний коучинг?

З раннього віку. Малюкам батьки просто називають емоції («ти злишся, бо кубики впали»), а зі школярами й підлітками більше обговорюють причини та способи впоратися.

А якщо я сам не вмію справлятися зі своїми емоціями?

Це нормально, і саме тому програми емоційного коучингу починаються з емоцій батьків. Навчитися помічати й регулювати власні почуття — перший крок.

Джерела

  1. Gottman, J. M., Katz, L. F., & Hooven, C. (1996). Parental meta-emotion philosophy and the emotional life of families: Theoretical models and preliminary data. Journal of Family Psychology, 10(3), 243–268. doi:10.1037/0893-3200.10.3.243
  2. Havighurst, S. S., Wilson, K. R., Harley, A. E., Prior, M. R., & Kehoe, C. (2010). Tuning in to Kids: Improving emotion socialization practices in parents of preschool children — findings from a community trial. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 51(12), 1342–1350. doi:10.1111/j.1469-7610.2010.02303.x

Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.

Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.

Читайте також Усі матеріали теми

Розсилка