Батьківство

Як допомогти дитині адаптуватися до садочка?

Чому перші тижні в садочку — стрес для дитини, що показують дослідження про гормон стресу в дітей у садочку і як зробити адаптацію м’якою.

Мама прощається з малюком біля дверей садочка, вихователька поруч
Коротко

Початок відвідування садочка — справжній стрес для малюка. Дослідження Лізелотте Анерт, Меґан Ґуннар та колег показало, що в перші тижні рівень гормону стресу кортизолу в дітей зростав, а присутність мами в перші дні адаптації пом’якшувала стрес, особливо в дітей з надійною прихильністю. Метааналіз Гаррієт Вермеєр і Марінуса ван Ейзендорна виявив, що в садочку рівень кортизолу в дітей протягом дня частіше зростає, ніж удома, особливо в малюків до трьох років.

  • Підвищений стрес у перші тижні в садочку — нормальна реакція.
  • Поступова адаптація з участю батьків пом’якшує стрес.
  • Діти до трьох років найбільш вразливі; якість садочка і вихователя має значення.

Перший день у садочку. Дитина чіпляється за ногу, плаче, кличе маму. Мама виходить зі сльозами. Хтось радить «просто піти», хтось — «посидьте з нею тиждень». Що каже наука?

Що кажуть дослідження

Лізелотте Анерт, Меґан Ґуннар, Майкл Лемб і Мартіна Бартель вивчали німецьких малюків, які починали ходити в ясла 1. Дослідники вимірювали рівень кортизолу — гормону стресу — вдома і в яслах. У перші дні без мами рівень кортизолу помітно зростав, а через кілька місяців залишався вищим, ніж удома. Діти з надійною прихильністю до мами мали нижчий кортизол у дні, коли мама була присутня в яслах на етапі адаптації. Тобто поступова адаптація з участю мами справді допомагала.

Гаррієт Вермеєр і Марінус ван Ейзендорн об’єднали дослідження кортизолу в дітей у дошкільних закладах 2. Удома рівень кортизолу зазвичай спадає протягом дня, а в садочку — частіше зростає, особливо в дітей до трьох років. Дослідники пов’язують це зі складністю тривалого перебування в групі однолітків. Якість догляду — увага вихователів, розмір групи — може пом’якшувати стрес.

Як це виглядає в житті

  • Плач при розставанні і «нормальна» поведінка вже за 10 хвилин.
  • Втома, примхи і погіршення сну ввечері.
  • Часті застуди в перші місяці.
  • Регресія: повернення до пляшечки, памперса, «ручок».
  • Поступове звикання і поява друзів.

Що робити

  • Адаптуйте поступово. Спершу кілька годин разом, потім коротка розлука, потім довша.
  • Прощайтеся коротко і тепло. Не зникайте непомітно — це підриває довіру.
  • Створіть ритуал прощання. Обійми, «до вечора», махання у вікні.
  • Приносьте частинку дому. Улюблена іграшка, фото сім’ї.
  • Забирайте вчасно, особливо в перші тижні.
  • Будьте поруч увечері. Спокійний вечір, обійми, менше активностей.
  • Довіряйте своєму відчуттю. Якщо через кілька місяців дитина не адаптується, поговоріть з вихователем і психологом.

Про страхи розлуки — «Чого бояться діти та як їх підтримати?».

Часті запитання

Скільки триває адаптація до садочка?

У більшості дітей — від двох тижнів до двох-трьох місяців. Тривалість залежить від віку, темпераменту, досвіду розлуки і того, наскільки поступово відбувається адаптація.

Чи нормально, що дитина плаче, коли я йду?

Так. Плач при розставанні — ознака прихильності, а не того, що садочок поганий. Важливо, як швидко дитина заспокоюється після вашого відходу. Запитайте вихователя.

Джерела

  1. Ahnert, L., Gunnar, M. R., Lamb, M. E., & Barthel, M. (2004). Transition to Child Care: Associations With Infant–Mother Attachment, Infant Negative Emotion, and Cortisol Elevations. Child Development, 75(3), 639–650. doi:10.1111/j.1467-8624.2004.00698.x
  2. Vermeer, H. J., & van IJzendoorn, M. H. (2006). Children's elevated cortisol levels at daycare: A review and meta-analysis. Early Childhood Research Quarterly, 21(3), 390–401. doi:10.1016/j.ecresq.2006.07.004

Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.

Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.

Читайте також Усі матеріали теми

Дівчинка з ліхтариком у ліжку, тінь ведмедика на стіні, поруч сидить мама
Батьківство

Чого бояться діти та як їх підтримати?

Темрява, монстри під ліжком, собаки, смерть. Страхи — нормальна частина дитинства, і вони змінюються з віком. Пояснюємо, яких страхів чекати і як підтримати дитину, не посилюючи їх.

3 хв читання · 2 наукових джерел
Розсилка