Як батьківський фаворитизм впливає на дітей?
Чому діти болісно реагують на нерівне ставлення батьків, як фаворитизм впливає на дорослих дітей і стосунки між братами й сестрами і що робити батькам.
Нерівне ставлення батьків до дітей помічають і діти, і дорослі нащадки. Дослідження Александера Дженсена, Шон Вайтмен та колег показало, що навіть молоді дорослі, які відчували себе менш улюбленими, мали гірші стосунки з братами й сестрами. Дослідження Алісон Пайк та колег свідчить, що відмінності в ставленні батьків до кожної з дітей пов’язані з відмінностями в їхньому емоційному стані.
- Діти дуже чутливі до нерівного ставлення батьків.
- Відчуття «мене люблять менше» шкодить і самооцінці, і стосункам між дітьми.
- Різне ставлення не шкодить, якщо воно справедливе й зрозуміле дітям.
«Маму завжди більше любила сестру». Таку фразу можна почути від п’ятирічного — і від п’ятдесятирічного. Відчуття, що батьки когось люблять більше, може залишатися на все життя.
Що кажуть дослідження
Александер Дженсен, Шон Вайтмен, Карен Фінґерман і Кірстен Бірдітт опитали молодих дорослих і їхніх братів і сестер 1. Навіть у дорослому віці люди помічали, кого з дітей батьки більше підтримують. Ті, хто відчував, що отримує менше, мали гірші стосунки з братами й сестрами. Важило не лише реальне різне ставлення, а й те, як його сприймали.
Алісон Пайк, Беверлі Манке, Девід Райсс і Роберт Пломін протягом кількох років вивчали підлітків-сиблінгів, зокрема близнюків 2. Діти в одній сім’ї мали різний досвід: батьки поводилися з кожним по-своєму. Ці відмінності в ставленні були пов’язані з відмінностями в емоційному стані дітей — наприклад, у рівні депресивних симптомів.
Як це виглядає в житті
- Одну дитину частіше хвалять, з іншою частіше сваряться.
- Більше часу, грошей чи уваги отримує «улюбленець».
- Батьки порівнюють: «Чому ти не такий, як…».
- Старшим дітям доручають більше, але менше дякують.
- У дорослому віці — суперечки через спадок і догляд за батьками.
Що робити
- Перевірте себе. Чи справді ви ставитеся до дітей рівно? Попросіть партнера чи близьку людину чесно сказати.
- Розрізняйте «однаково» і «справедливо». Діти потребують різного, але кожен має відчувати себе важливим.
- Пояснюйте різницю. Відкритість зменшує відчуття несправедливості.
- Не порівнюйте. Кожна дитина — унікальна.
- Проводьте окремий час із кожним. Навіть 15 хвилин щодня.
- Говоріть з дорослими дітьми. Визнати, що комусь було боляче, ніколи не пізно.
Часті запитання
Чи нормально, що з однією дитиною мені легше?
Так. Люди різні, і з кимось легше знайти спільну мову. Важливо, щоб це не перетворювалось на нерівність у любові, увазі й ресурсах.
Як поводитися, якщо діти потребують різного?
Поясніть, чому ви ставитеся по-різному: «Малій зараз потрібно більше допомоги з уроками, а з тобою ми підемо в кіно в суботу». Діти краще приймають різницю, коли розуміють причину.
Джерела
- Jensen, A. C., Whiteman, S. D., Fingerman, K. L., & Birditt, K. S. (2013). “Life Still Isn't Fair”: Parental Differential Treatment of Young Adult Siblings. Journal of Marriage and Family, 75(2), 438–452. doi:10.1111/jomf.12002
- Pike, A., Manke, B., Reiss, D., & Plomin, R. (2000). A Genetic Analysis of Differential Experiences of Adolescent Siblings Across Three Years. Social Development, 9(1), 96–114. doi:10.1111/1467-9507.00113
Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.
Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.
