Домашнє насильство: як розпізнати і куди звернутися
Які бувають види домашнього насильства, як розпізнати небезпечні стосунки і які кроки допомагають вийти з них безпечно. Дані ВООЗ і безкоштовні лінії допомоги в Україні.
Домашнє насильство — це не лише побої. Воно буває фізичним, сексуальним, психологічним і економічним, і майже завжди тримається на контролі. За оцінкою, опублікованою в The Lancet на основі даних 161 країни, 27% жінок віком 15–49 років, які мали партнера, хоча б раз у житті зазнавали фізичного чи сексуального насильства від нього, а 13% — протягом останнього року. Якщо ви впізнаєте ознаки, ви не винні й не самотні: в Україні працюють безкоштовні цілодобові лінії 116 123 і 1547, а в разі небезпеки — 112.
- Головна ознака насильства — систематичний контроль і страх, а не окремі сварки.
- Насильство рідко припиняється саме по собі і часто посилюється з часом.
- Вихід потребує плану безпеки; найнебезпечніший момент — саме спроба піти.
Ця стаття може бути важкою для читання. Якщо ви зараз у небезпеці, зателефонуйте 112. Якщо можете говорити, — 116 123 (з мобільного) або 0 800 500 335, цілодобово й безкоштовно.
Наскільки це поширено
Дослідники ВООЗ проаналізували понад 300 опитувань і досліджень із 161 країни, що охопили близько двох мільйонів жінок 1. Вони оцінили, що:
- 27% жінок віком 15–49 років, які мали партнера, хоча б раз у житті зазнали від нього фізичного чи сексуального насильства;
- 13% — протягом останнього року;
- серед дівчат 15–19 років, які вже мали партнера, — 24% протягом життя.
Автори наголошують, що реальні цифри, ймовірно, вищі, бо через сором і страх про насильство часто мовчать. І ці дані не враховують психологічного та економічного насильства.
Види домашнього насильства
- Фізичне: удари, штовхання, задушування, погрози зброєю, пошкодження речей.
- Сексуальне: будь-які сексуальні дії без згоди, зокрема у шлюбі.
- Психологічне: приниження, погрози, залякування, ізоляція від близьких, постійна критика, газлайтинг.
- Економічне: контроль усіх грошей, заборона працювати, позбавлення доступу до коштів, документів, житла.
Головна ознака — контроль
Окрема сварка — не насильство. Насильство — це система контролю, коли одна людина живе в страху перед іншою. Тривожні сигнали:
- ви боїтеся реакції партнера і «ходите навшпиньки»;
- він перевіряє ваш телефон, листування, контролює, з ким ви говорите;
- вас ізолюють від друзів і родини;
- ви не маєте доступу до власних грошей чи документів;
- вас звинувачують у його спалахах: «Ти мене довела»;
- погрози: забрати дітей, вигнати, завдати шкоди вам, собі чи тваринам;
- після насильства — вибачення, подарунки, обіцянки, а потім усе повторюється.
Пейдж Світ, досліджуючи історії постраждалих, показала, що кривдники часто використовують вразливості людини — фінансову залежність, ізоляцію, стереотипи — щоб їй не вірили і вона сумнівалася в собі 2.
Чому так важко піти
Люди, які ніколи цього не переживали, часто питають: «Чому вона просто не піде?». Причини реальні: страх за життя, діти, гроші, житло, сором, надія, що він зміниться, тиск родини чи громади, переконання «треба зберегти сім’ю». Ніхто не має права засуджувати постраждалу людину за те, що вона ще не пішла.
План безпеки
Найнебезпечнішим часто є саме момент, коли людина намагається піти. Тому важливо готуватися:
- Визначте безпечних людей, яким можна подзвонити чи до яких піти.
- Домовтеся про кодове слово з другом чи родичем, що означає «викликай допомогу».
- Зберіть «тривожну валізу»: документи (свої й дітей), трохи грошей, ліки, зарядку, запасні ключі. Зберігайте у надійної людини.
- Запам’ятайте номери 112, 116 123, 1547.
- Фіксуйте докази: фото травм, повідомлення, записи — у безпечному місці.
- Зверніться до консультантів гарячої лінії: вони допоможуть скласти план саме для вашої ситуації і підкажуть про притулки.
Діти і насильство
Діти, які бачать насильство вдома, теж страждають, навіть якщо їх не б’ють. «Збереження сім’ї заради дітей» у ситуації насильства часто шкодить дітям більше, ніж розлучення.
Якщо ви свідок
- Не ігноруйте. Запитайте: «Я хвилююся за тебе. Чим можу допомогти?».
- Не тисніть і не засуджуйте.
- Дайте номери ліній допомоги.
- У разі безпосередньої небезпеки — телефонуйте 112.
Безпека — важливіша за збереження шлюбу. Любов не повинна боліти.
Куди звернутися
- 112 — у разі безпосередньої небезпеки.
- 116 123 (з мобільного), 0 800 500 335 — Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства «Ла Страда-Україна», цілодобово, безкоштовно.
- 1547 — урядова гаряча лінія.
- 116 111 — для дітей і молоді.
Детальніше — на сторінці «Де шукати допомоги».
Часті запитання
Чи є насильством, якщо він ніколи не бив?
Так. Постійні приниження, погрози, контроль грошей і телефону, заборона бачитися з близькими, примус до сексу — це теж насильство. В українському законодавстві розрізняють фізичне, сексуальне, психологічне та економічне насильство.
Чи можуть жертвами бути чоловіки?
Так. Хоча жінки зазнають насильства в парі частіше і тяжче, чоловіки теж можуть бути постраждалими. Лінії допомоги працюють для всіх.
А якщо він обіцяє змінитися?
Після спалахів насильства часто йдуть вибачення і «медовий місяць». Це частина циклу. Реальні зміни можливі лише тоді, коли людина визнає відповідальність і проходить спеціалізовану програму для кривдників, а ваша безпека при цьому забезпечена.
Джерела
- Sardinha, L., Maheu-Giroux, M., Stöckl, H., Meyer, S. R., & García-Moreno, C. (2022). Global, regional, and national prevalence estimates of physical or sexual, or both, intimate partner violence against women in 2018. The Lancet, 399(10327), 803–813. doi:10.1016/S0140-6736(21)02664-7
- Sweet, P. L. (2019). The sociology of gaslighting. American Sociological Review, 84(5), 851–875. doi:10.1177/0003122419874843
Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.
Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.
