Чи брати дитину на похорон?
Чи варто дитині бути на похороні близької людини, що кажуть діти про свою участь у прощальних ритуалах і як підготувати дитину до похорону.
Більшість фахівців вважають, що дитину можна і варто залучати до прощання, якщо вона хоче, і якщо її підготувати. Дослідження Ґрете Сьофтінг, Атле Дюреґрова і Кароліне Дюреґров, у якому діти розповідали про участь у похоронах батька, матері чи брата або сестри, показало, що діти хотіли бути частиною ритуалів і цінували, коли їх готували і пояснювали. Дослідження Вірджинії Слотер і Марії Ґріффітс виявило, що діти, які краще розуміють смерть, менше її бояться.
- Діти часто хочуть брати участь у прощанні з близькими.
- Підготовка і пояснення роблять участь безпечнішою.
- Вибір — за дитиною; не змушуйте, але й не виключайте без потреби.
Помер дідусь. Батьки сперечаються: брати шестирічну доньку на похорон чи залишити з сусідкою? «Це її травмує». «Але вона хоче попрощатися». Що правильно?
Що кажуть дослідження
Ґрете Сьофтінг, Атле Дюреґров і Кароліне Дюреґров розпитали дітей шкільного віку, які втратили батька, матір, брата чи сестру, про їхню участь у прощальних ритуалах 1. Діти розповідали, що:
- хотіли бути частиною прощання — «бо я теж частина сім’ї»;
- цінували, коли дорослі заздалегідь пояснювали, що відбуватиметься;
- участь допомагала їм зрозуміти, що смерть реальна;
- виключення з ритуалів могло викликати відчуття самотності і невизначеності.
Вірджинія Слотер і Марія Ґріффітс показали, що діти, які краще розуміють біологію смерті — її незворотність, неминучість, припинення функцій тіла, — менше її бояться 2. Участь у прощанні з поясненнями може допомагати дітям сформувати це розуміння.
Як це виглядає в житті
- Діти, яких не взяли на похорон, іноді фантазують гірше, ніж було насправді.
- Деякі діти хочуть бути лише на частині — наприклад, на прощанні, але не на кладовищі.
- Діти можуть поводитися «невідповідно» — сміятися, гратися. Це нормально.
- Участь допомагає дитині відчути, що її горе теж важливе.
Що робити
- Запитайте дитину. Поясніть, що буде, і дайте вибір.
- Підготуйте. Що вона побачить і почує, як поводяться люди.
- Призначте «свого» дорослого. Того, хто буде поруч і зможе вийти з дитиною.
- Дайте спосіб попрощатися. Малюнок, лист, квітка, іграшка.
- Не змушуйте. Якщо дитина не хоче, знайдіть інший спосіб прощання — відвідати могилу пізніше, разом подивитися фото.
- Говоріть після. Що вона відчувала, що запам’ятала.
Про розмови про смерть — «Як говорити з дитиною про смерть?».
Часті запитання
З якого віку можна брати дитину на похорон?
Немає чіткого віку. Навіть дошкільнята можуть брати участь у частині прощання, якщо їх підготувати і поруч є дорослий, який подбає про дитину. Важить бажання дитини і її стан.
Як підготувати дитину до похорону?
Розкажіть заздалегідь, що відбуватиметься: хто буде, як виглядатиме труна чи могила, що люди можуть плакати. Призначте дорослого, який буде з дитиною і зможе вийти з нею. Дайте можливість попрощатися по-своєму — покласти малюнок, квітку.
Джерела
- Søfting, G. H., Dyregrov, A., & Dyregrov, K. (2016). Because I’m Also Part of the Family. Children’s Participation in Rituals After the Loss of a Parent or Sibling. OMEGA - Journal of Death and Dying, 73(2), 141–158. doi:10.1177/0030222815575898
- Slaughter, V., & Griffiths, M. (2007). Death Understanding and Fear of Death in Young Children. Clinical Child Psychology and Psychiatry, 12(4), 525–535. doi:10.1177/1359104507080980
Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.
Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.
