Як родині пережити полон близької людини?
Як родині пережити невизначеність, коли близька людина в полоні, що таке неоднозначна втрата і як підготуватися до повернення. Дані досліджень.
Полон близької людини — одна з найважчих форм невизначеності для сім’ї. Полін Босс описала таку ситуацію як «неоднозначну втрату»: людина фізично відсутня, але психологічно присутня, і горе не має завершення. Огляд Рахель Декель і Кенді Монсон показав, що травма військового впливає на всю сім’ю, і після повернення з полону підтримка рідних та спільне лікування особливо важливі.
- Полон рідного — неоднозначна втрата, з якою важко жити.
- Невизначеність виснажує більше, ніж ясне горе.
- Підтримка, спільнота і підготовка до повернення допомагають родині.
Ви дізналися, що він у полоні. Іноді надходять новини, іноді — місяцями нічого. Ви живете між надією і страхом, і ніхто не може сказати, коли це закінчиться.
Що кажуть дослідження
Полін Босс описала поняття неоднозначної втрати — втрати без ясності і завершення 2. Коли людина фізично відсутня, але її доля невідома (зниклі безвісти, полонені), сім’я не може ні горювати, ні жити як раніше. Це виснажує більше, ніж ясна втрата, і може призводити до симптомів, схожих на ускладнене горе. Босс пропонує не шукати «закриття», а вчитися жити з невизначеністю: тримати і надію, і реальність одночасно.
Рахель Декель і Кенді Монсон узагальнили дослідження про ПТСР у військових і сімейні стосунки 1. Багато даних отримано з досліджень ізраїльських військових, які пережили полон, та їхніх дружин. Ізраїльські дослідники простежили, що колишні полонені мали високий ризик довготривалого ПТСР, а їхні дружини — вторинного травматичного стресу. Травма впливала на подружні стосунки, близькість і виховання дітей. Автори наголошують на потребі лікування, яке залучає всю сім’ю.
Як це виглядає в житті
- Кожен дзвінок — надія і страх.
- Неможливість планувати.
- Почуття провини за моменти радості.
- Конфлікти в сім’ї через різні способи переживання.
- Після повернення — радість і водночас нові труднощі.
Що робити
- Тримайте зв’язок з офіційними органами. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, ЗСУ, Червоний Хрест.
- Шукайте спільноти родин полонених. Ті, хто переживає те саме, розуміють найкраще.
- Дозвольте собі жити. Радість не зрада.
- Подбайте про дітей. Чесно, відповідно до віку.
- Готуйтеся до повернення. Звільненим потрібна медична, психологічна і соціальна допомога.
- Зверніться до психолога. Для себе — і для всієї сім’ї після повернення.
Про схожий досвід — «Зниклий безвісти: як жити родині в невизначеності».
Часті запитання
Як жити, коли не знаєш, чи живий рідний у полоні?
Дозвольте собі одночасно надіятися і сумувати. Шукайте підтримку серед інших родин полонених. Тримайте зв’язок з координаційними органами. Подбайте про своє здоров’я і дітей.
Як підготуватися до повернення з полону?
Знайте, що звільнена людина може бути виснаженою, мати симптоми травми, змінитися. Повернення — процес, а не мить. Важливі терпіння, медична і психологічна допомога, поступове повернення до сімейного життя.
Джерела
- Dekel, R., & Monson, C. M. (2010). Military-related post-traumatic stress disorder and family relations: Current knowledge and future directions. Aggression and Violent Behavior, 15(4), 303–309. doi:10.1016/j.avb.2010.03.001
- Boss, P. (2010). The Trauma and Complicated Grief of Ambiguous Loss. Pastoral Psychology, 59(2), 137–145. doi:10.1007/s11089-009-0264-0
Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.
Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.
