Як підтримувати сімейні стосунки під час служби?
Служба одного з батьків змінює всю родину: дітей, партнера, бабусь і дідусів. Дослідження військових сімей показують, що найбільше допомагає дітям — і як зберегти зв’язок на відстані.
Служба одного з членів родини — стрес для всієї сім’ї. Дослідження Патриції Лестер з колегами показало: діти військових мають підвищену тривожність, а тривалість служби і стан батька чи матері, які залишилися вдома, впливають на самопочуття дітей. Огляд Сари Шеппард з колегами описує етапи служби — від проводів до повернення — і виклики кожного з них. Найкраще допомагають стабільність удома, регулярний зв’язок і турбота про того з батьків, хто залишився з дітьми.
- Служба впливає на всю родину, особливо на дітей.
- Самопочуття того з батьків, хто вдома, сильно впливає на дітей.
- Регулярний зв’язок, ритуали й підтримка ззовні допомагають родині триматися.
Тато на службі вже рік. Мама тримає дім, роботу, двох дітей і постійну тривогу. Бабуся допомагає, але сама плаче ночами. Діти то нормальні, то раптом стають некерованими. Служба одного — це випробування для всіх.
Що кажуть дослідження
Патриція Лестер і колеги вивчили родини американських військових, які були в зонах бойових дій 1. Діти військових мали підвищений рівень тривожності порівняно з однолітками. Важливі два висновки:
- що довше батько чи мати були на службі загалом, то більше проблем мали діти;
- стан того з батьків, хто залишився вдома, сильно впливав на дітей: коли він або вона були виснажені й пригнічені, дітям було важче.
Сара Шеппард, Джоді Малатрас і Аллен Ізраель описали етапи служби і виклики кожного 2:
- перед відправкою — тривога, напруга, «емоційне віддалення» як підготовка;
- під час служби — перерозподіл ролей, самотність, страх за життя;
- повернення — радість і водночас нове пристосування: ролі змінилися, діти виросли.
Як це виглядає в житті
- Діти можуть регресувати, мати проблеми зі сном, навчанням, поведінкою.
- Партнер удома перевантажений — і часто приховує своє виснаження.
- Розмови телефоном короткі й обірвані, часто не вистачає слів.
- З’являється дистанція: «у нас різні світи».
Що робити
Для родини вдома
- Стабільність. Режим, ритуали, звичні справи — опора для дітей.
- Дбайте про того, хто вдома. Просіть допомоги в рідних, друзів, сусідів. Пам’ятайте: ваш стан — це стан дітей.
- Говоріть з дітьми. Чесно, просто, за віком. Детальніше — «Тато на війні: як підтримати дитину».
Для зв’язку
- Ритуали зв’язку: голосові для дітей перед сном, фото, малюнки, листи.
- Залучайте до рішень, якщо військовий цього хоче: це підтримує відчуття, що він частина родини.
- Діліться і хорошим, і складним — без паніки, але й без приховування.
Для пари
Якщо вдома стає непосильно — Національна психологічна асоціація 0 800 100 102, Lifeline Ukraine 7333.
Часті запитання
Як пояснити дитині, чому тато чи мама на службі?
Просто і чесно, за віком: «Тато захищає нашу країну. Він дуже тебе любить і думає про тебе». Більше — у статті про те, як підтримати дитину, коли тато на війні.
Я сама з дітьми і вже не маю сил. Що робити?
Шукайте підтримку: рідні, друзі, сусіди, групи для сімей військових, психолог. Ваш ресурс — це ресурс усієї родини.
Джерела
- Lester, P., Peterson, K., Reeves, J., Knauss, L., Glover, D., Mogil, C. та ін. (2010). The long war and parental combat deployment: Effects on military children and at-home spouses. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry, 49(4), 310–320. doi:10.1016/j.jaac.2010.01.003
- Sheppard, S. C., Malatras, J. W., & Israel, A. C. (2010). The impact of deployment on U.S. military families. American Psychologist, 65(6), 599–609. doi:10.1037/a0020332
Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.
Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.
