Емоційне здоров’я

Як підвищити самооцінку?

Самооцінка змінюється протягом життя і впливає на настрій та стосунки. Розбираємо, що кажуть дослідження про низьку самооцінку, її зв’язок з депресією і що справді допомагає.

Молода жінка дивиться в дзеркало, де її відображення лагідно простягає їй руку
Коротко

Самооцінка — не вроджена й не незмінна: вона зростає від підліткового віку до середнього, досягає піку приблизно в 50–60 років і знижується в старості, як показали Ульріх Орт і Річард Робінс. Метааналіз Джулії Совісло та Ульріха Орта виявив, що низька самооцінка передбачає подальшу депресію сильніше, ніж депресія — низьку самооцінку. Допомагають не афірмації, а реальні досягнення, підтримувальні стосунки, самоспівчуття і робота з самокритичними думками.

  • Самооцінка змінюється протягом життя — її можна підвищувати.
  • Низька самооцінка є фактором ризику депресії.
  • Допомагають реальні дії, підтримка і самоспівчуття, а не порожні афірмації.

«Я нічого не вартий». «У всіх виходить, а в мене — ні». «Мене не можна любити такого». Ці думки знайомі людям з низькою самооцінкою. Вони здаються правдою, хоча часто це лише звичка мислення.

Що кажуть дослідження

Ульріх Орт і Річард Робінс узагальнили лонгітюдні дослідження самооцінки 1. Вона не є незмінною рисою: у середньому зростає з підліткового віку, досягає піку близько 50–60 років і знижується в старості. Водночас у кожної людини самооцінка досить стабільна відносно інших — тобто зміни відбуваються поступово.

Джулія Совісло й Ульріх Орт у метааналізі лонгітюдних досліджень перевірили, що з чого випливає: низька самооцінка — з депресії чи депресія — з низької самооцінки 2. Виявилося, що низька самооцінка сильніше передбачає подальшу депресію, ніж навпаки. Для тривоги зв’язки були приблизно однакові в обидва боки. Тобто самооцінка — один із факторів, з якими варто працювати для профілактики депресії.

Як це виглядає в житті

Ознаки низької самооцінки:

  • постійна самокритика, внутрішній «прокурор»;
  • страх помилок, перфекціонізм або, навпаки, відмова пробувати;
  • складно приймати компліменти;
  • постійне порівняння з іншими;
  • залежність від схвалення;
  • терпіння поганого ставлення, бо «я на краще не заслуговую».

Самооцінка формується в дитинстві — через ставлення батьків, школу, однолітків, — але змінюється і в дорослому віці через досвід і стосунки.

Що робити

  • Помічайте внутрішнього критика. Записуйте самокритичні думки. Чи сказали б ви таке другові?
  • Розвивайте самоспівчуття. Говоріть із собою як з близькою людиною. Детальніше — «Що таке самоспівчуття і як його розвивати?».
  • Дійте маленькими кроками. Реальні досягнення — навіть невеликі — підвищують самооцінку більше, ніж слова.
  • Обирайте підтримувальних людей. Стосунки, де вас поважають, змінюють уявлення про себе.
  • Менше порівнянь. Особливо в соцмережах, де всі показують лише найкраще.
  • Визнавайте свої сильні сторони. Щовечора — одна річ, яка вийшла.
  • Зверніться до психотерапевта, якщо низька самооцінка супроводжується пригніченістю. КПТ і схема-терапія працюють з глибинними переконаннями.

Як підтримати самооцінку дитини — у статті «Як підтримати здорову самооцінку дитини?».

Часті запитання

Чи допомагають афірмації типу «я чудовий»?

Дослідження показують, що людям з низькою самооцінкою позитивні афірмації можуть навіть шкодити, бо вони не вірять у них. Краще працюють реалістичні, добрі до себе формулювання й конкретні дії.

Чим самооцінка відрізняється від самоспівчуття?

Самооцінка — це оцінка себе («я хороший/поганий»), вона залежить від успіхів. Самоспівчуття — доброзичливе ставлення до себе незалежно від успіхів, особливо в моменти невдач. Самоспівчуття стабільніше.

Джерела

  1. Orth, U., & Robins, R. W. (2014). The development of self-esteem. Current Directions in Psychological Science, 23(5), 381–387. doi:10.1177/0963721414547414
  2. Sowislo, J. F., & Orth, U. (2013). Does low self-esteem predict depression and anxiety? A meta-analysis of longitudinal studies. Psychological Bulletin, 139(1), 213–240. doi:10.1037/a0028931

Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.

Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.

Читайте також Усі матеріали теми

Батьківство

Як підтримати здорову самооцінку дитини?

«Ти найрозумніший!» — здається, це підтримує дитину. Але дослідження показують, що похвала за здібності може шкодити, а надмірне захоплення — сприяти нарцисизму. Що допомагає насправді.

3 хв читання · 2 наукових джерел
Розсилка