Як переживати горе та отримати підтримку?
Горе — природна реакція на втрату, і воно не йде «за етапами». Пояснюємо, як проживається горе за сучасними дослідженнями, що допомагає і коли варто звернутися до фахівця.
Горе проживається хвилями: людина коливається між болем утрати і поверненням до життя — так описують модель подвійного процесу Маргарет Стробе і Генк Шут. Джордж Бонанно показав, що більшість людей поступово відновлюються після втрати, хоча біль може повертатися роками. Кетрін Шір описала тривале горе — стан, коли біль не слабшає з часом і заважає жити; для нього є ефективна терапія.
- Горе не має правильних етапів — воно приходить хвилями.
- Нормально і плакати, і сміятися, і повертатися до справ.
- Якщо через багато місяців горе не слабшає і заважає жити — потрібна допомога.
Близької людини більше немає. Світ продовжує жити, а ваш ніби зупинився. Хтось каже «тримайся», хтось — «час лікує». А вам хочеться, щоб просто хтось був поруч.
Що кажуть дослідження
Популярна модель «п’яти етапів горя» (заперечення, гнів, торг, депресія, прийняття) походить з роботи з вмираючими пацієнтами і не підтверджується як обов’язкова послідовність для горюючих.
Маргарет Стробе і Генк Шут запропонували модель подвійного процесу 1. Людина в горі коливається між:
- орієнтацією на втрату — сум, туга, спогади, сльози;
- орієнтацією на відновлення — справи, нові ролі, відволікання, планування.
Обидва стани потрібні. Перебування лише в одному з них — або постійне занурення в біль, або повне уникнення — може ускладнювати проживання горя.
Джордж Бонанно показав, що більшість людей після втрати поступово відновлюють здатність жити повноцінно 2. Це не означає, що вони «забули» чи не любили, — так працює людська стійкість.
Кетрін Шір описала ускладнене (тривале) горе 3: у частини людей інтенсивна туга, нездатність прийняти смерть і думки лише про померлого тривають багато місяців і заважають жити. Для цього стану розроблена спеціальна терапія, яка ефективно допомагає.
Як це виглядає в житті
Горе — це не лише сум:
- тілесні відчуття: виснаження, біль у грудях, безсоння, втрата апетиту;
- гнів — на лікарів, Бога, себе, навіть на померлого;
- провина — «я міг(-ла) щось зробити»;
- оніміння, нереальність того, що сталося;
- хвилі, що накривають раптово — через пісню, запах, дату.
Що допомагає
- Дозвольте собі горювати. Сльози, сум, гнів — не слабкість.
- Дозвольте собі й відпочивати від горя. Сміх і справи — не зрада.
- Говоріть про людину. Спогади, фото, історії підтримують зв’язок.
- Приймайте допомогу. Скажіть близьким конкретно, що потрібно: їжа, побут, компанія.
- Бережіть тіло. Сон, їжа, прогулянки.
- Ритуали пам’яті. Річниці, свічка, улюблене місце.
- Групи підтримки для тих, хто пережив схожу втрату.
Коли звертатися до фахівця
- через 6–12 місяців біль не слабшає і заважає жити;
- ви не можете прийняти, що людини немає;
- втратили сенс життя, ізолювалися;
- з’явилися думки про смерть.
Lifeline Ukraine — 7333 (цілодобово). Як підтримати іншу людину в горі — окрема стаття.
Часті запитання
Скільки має тривати горе?
Немає правильного терміну. Гострий біль зазвичай поступово слабшає протягом першого року-двох, але сум може повертатися в річниці й особливі дні все життя.
Мені соромно, що я іноді почуваюся нормально. Це зрада?
Ні. Моменти радості й полегшення — природна частина горя. Повертатися до життя — не означає забути людину.
Джерела
- Stroebe, M., & Schut, H. (1999). The dual process model of coping with bereavement: Rationale and description. Death Studies, 23(3), 197–224. doi:10.1080/074811899201046
- Bonanno, G. A. (2004). Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events?. American Psychologist, 59(1), 20–28. doi:10.1037/0003-066X.59.1.20
- Shear, M. K. (2015). Complicated grief. New England Journal of Medicine, 372(2), 153–160. doi:10.1056/NEJMcp1315618
Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.
Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.
