Як підготуватися до усиновлення дитини?
Що відомо про розвиток усиновлених дітей, з якими труднощами стикаються сім’ї і як підготуватися до усиновлення — за даними метааналізів.
Усиновлення — одне з найефективніших втручань для дітей, які зростали без батьків. Метааналізи Марінуса ван Ейзендорна і Феммі Юффер показали, що усиновлені діти значно надолужують відставання у фізичному, когнітивному й емоційному розвитку. Водночас вони частіше мають поведінкові труднощі й частіше потрапляють до психологів, ніж однолітки, тож сім’ям важлива підготовка і підтримка.
- Усиновлення допомагає дітям суттєво надолужити відставання в розвитку.
- Більшість усиновлених дітей добре адаптуються.
- Труднощі поведінки трапляються частіше — підготовка і підтримка сім’ї важливі.
Ви довго вирішували і нарешті готові. Але виникає багато запитань: чи впораємося ми? Чи полюбить нас дитина? Як вплине на неї досвід інтернату?
Що кажуть дослідження
Марінус ван Ейзендорн і Феммі Юффер об’єднали дані сотень досліджень про розвиток усиновлених дітей 1. Вони описують усиновлення як потужне втручання:
- діти значно надолужують відставання у зрості й вазі;
- суттєво покращуються когнітивні здібності й успішність у школі;
- більшість формують надійну прихильність до прийомних батьків, хоча частина — пізніше і з труднощами;
- самооцінка усиновлених дітей не нижча, ніж в однолітків.
Чим раніше дитину усиновили, тим більше вона надолужує.
Феммі Юффер і Марінус ван Ейзендорн окремо проаналізували міжнародні усиновлення 2. Усиновлені діти мали дещо більше поведінкових проблем, ніж ровесники, і частіше потрапляли до фахівців з психічного здоров’я. Але відмінності були невеликими, і більшість дітей розвивались добре. Найбільше труднощів мали діти, які пережили тривалу депривацію чи насильство до усиновлення.
Як це виглядає в житті
- Перші місяці — період адаптації: дитина може «перевіряти» батьків.
- Можлива регресія: поведінка, як у молодшому віці.
- Запитання про біологічних батьків у різному віці.
- Сильна радість від перших знаків довіри.
Що робити
- Навчайтеся. Школа прийомних батьків, книжки, спільноти.
- Будьте готові до складного. Поведінка дитини часто — реакція на минуле.
- Будуйте прихильність терпляче. Передбачуваність, тепло, послідовність.
- Говоріть правду про усиновлення. Відповідно до віку, без таємниць.
- Шукайте підтримку. Психологи, які знають специфіку усиновлення, групи для батьків.
Про прийомні сім’ї — окрема стаття.
Часті запитання
Коли говорити дитині, що її усиновили?
Фахівці радять говорити якомога раніше, відповідно до віку, і повертатися до теми в міру дорослішання. Таємниця, яка розкривається пізно, зазвичай ранить сильніше.
Які труднощі найчастіші в усиновлених дітей?
Труднощі з довірою і прихильністю, тривожність, проблеми з поведінкою, особливо якщо дитина довго була в інтернаті чи пережила травму. Терпіння і підтримка фахівців допомагають.
Джерела
- Van IJzendoorn, M. H., & Juffer, F. (2006). The Emanuel Miller Memorial Lecture 2006: Adoption as intervention. Meta‐analytic evidence for massive catch‐up and plasticity in physical, socio‐emotional, and cognitive development. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 47(12), 1228–1245. doi:10.1111/j.1469-7610.2006.01675.x
- Juffer, F., & van IJzendoorn, M. H. (2005). Behavior Problems and Mental Health Referrals of International Adoptees. JAMA, 293(20), 2501. doi:10.1001/jama.293.20.2501
Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.
Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.