ПТСР (посттравматичний стресовий розлад, PTSD) — розлад, що може розвинутися після травматичної події й проявляється нав’язливими спогадами, уникненням нагадувань, негативними змінами думок і настрою та постійною напругою, які тривають понад місяць і заважають жити.
Усі терміниПТСР — посттравматичний стресовий розлад — проявляється чотирма групами симптомів: нав’язливі спогади й кошмари, уникнення нагадувань, негативні зміни думок і настрою, постійна напруга й настороженість. За даними Всесвітніх досліджень психічного здоров’я ВООЗ, які узагальнив Рональд Кесслер, більшість людей у світі хоча б раз переживає травматичну подію, але лише невелика частина розвиває ПТСР. Огляд Джонатана Біссона з колегами підтверджує: найефективніше лікування — травмофокусовані психотерапії.
- ПТСР має чотири групи симптомів: спогади, уникнення, зміни настрою, напруга.
- Більшість людей після травми не розвивають ПТСР.
- ПТСР лікується: травмофокусована КПТ і EMDR мають найкращі докази.
Що це таке
ПТСР — це стан, коли травматична подія ніби «не закінчується» в психіці. Мозок продовжує реагувати так, ніби небезпека триває: спогади повертаються, тіло напружене, людина уникає всього, що нагадує про пережите.
Чотири групи симптомів 1:
- Повторне переживання: нав’язливі спогади, флешбеки (відчуття, що подія відбувається знову), кошмари, сильна реакція на нагадування.
- Уникнення: людина уникає місць, людей, розмов, думок, пов’язаних з подією.
- Негативні зміни думок і настрою: провина, сором, відчуженість, неможливість відчувати радість, «я поганий», «світ небезпечний».
- Підвищена збудливість: настороженість, здригання від звуків, дратівливість, безсоння, проблеми з концентрацією.
Діагноз ставлять, коли симптоми тривають понад місяць і суттєво заважають жити.
Звідки поняття
ПТСР як діагноз з’явився в класифікації психічних розладів у 1980 році, значною мірою завдяки досвіду ветеранів війни у В’єтнамі. Раніше схожі стани описували як «снарядний шок» чи «бойову втому». Сьогодні відомо, що ПТСР може розвинутися після будь-якої загрози життю чи цілісності: бойових дій, обстрілів, насильства, аварій, катастроф.
Що кажуть дослідження
Рональд Кесслер і колеги проаналізували дані Всесвітніх досліджень психічного здоров’я ВООЗ — понад 68 тисяч людей у 24 країнах 2. Більшість людей хоча б раз у житті переживали травматичну подію. Але ПТСР розвивався лише в невеликої частини — ризик залежав від типу травми: найвищим він був після міжособового насильства, зокрема сексуального.
Джонатан Біссон і колеги в огляді для BMJ підсумовують 1: найкращу доказову базу мають травмофокусовані психотерапії — травмофокусована когнітивно-поведінкова терапія і EMDR (десенсибілізація і переробка рухами очей). Ліки можуть допомагати, але зазвичай рекомендуються як другий вибір або на додаток.
Як це виглядає в житті
Людина з ПТСР може:
- різко реагувати на гучні звуки, падати на землю;
- уникати новин, певних маршрутів, розмов;
- не спати ночами або прокидатися від кошмарів;
- спалахувати гнівом через дрібниці;
- віддалятися від рідних, почуватися «не таким, як усі»;
- вживати алкоголь, щоб «вимкнути» спогади.
Що з цим робити
- Не чекайте, що «саме мине», якщо симптоми тривають довше місяця.
- Зверніться до фахівця, який працює з травмою (травмофокусована КПТ, EMDR, CPT, PE). Див. «Фахівці».
- Пройдіть скринінг. На сайті є короткий тест PC-PTSD-5 — це не діагноз, але орієнтир.
- Підтримка близьких — один із найважливіших захисних факторів.
- Обмежте алкоголь. Він посилює симптоми надовго.
Як родині жити поруч з людиною з ПТСР — у статті «Як змінюються сімейні стосунки після повернення з фронту?».
При думках про самогубство — Lifeline Ukraine 7333 (цілодобово), при загрозі — 112.
Часті запитання
Коли можна говорити про ПТСР?
Діагноз ставлять, якщо симптоми тривають понад місяць після події і суттєво заважають жити. Перші тижні після травми гострі реакції — це нормально.
Чи буває ПТСР у тих, хто не був на фронті?
Так. ПТСР може розвинутися в цивільних після обстрілів, окупації, втрат, а також у рятувальників, медиків, журналістів і близьких постраждалих.
Джерела
- Bisson, J. I., Cosgrove, S., Lewis, C., & Roberts, N. P. (2015). Post-traumatic stress disorder. BMJ, 351, h6161. doi:10.1136/bmj.h6161
- Kessler, R. C., Aguilar-Gaxiola, S., Alonso, J., Benjet, C. та ін. (2017). Trauma and PTSD in the WHO World Mental Health Surveys. European Journal of Psychotraumatology, 8(sup5), 1353383. doi:10.1080/20008198.2017.1353383
Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.
Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.
