Як війна впливає на психіку людини?
Війна змінює психіку мільйонів людей. Пояснюємо, що показують дослідження ВООЗ про поширеність психічних розладів у зонах конфлікту, чому більшість людей все ж зберігає стійкість і що допомагає.

Війна підвищує ризик депресії, тривожних розладів і ПТСР. Метааналіз ВООЗ під керівництвом Фіони Чарлсон показав, що в зонах конфлікту приблизно кожна п’ята людина має психічний розлад. Водночас Джордж Бонанно довів, що стійкість — не виняток, а найчастіша реакція: більшість людей, які пережили травматичні події, зберігає здатність функціонувати. Найбільше захищають безпека, зв’язок з близькими, відчуття контролю і надія.
- У зонах конфлікту приблизно кожна п’ята людина має психічний розлад.
- Більшість людей усе ж зберігає стійкість — це нормальна людська здатність.
- Захищають безпека, підтримка близьких, відчуття контролю і надія.
Тривоги вночі, новини про обстріли, розлука з рідними, втрати. Війна торкається кожного — навіть тих, хто далеко від фронту. І цілком природно запитувати: що вона робить з нашою психікою?
Що кажуть дослідження
Фіона Чарлсон і колеги з ВООЗ проаналізували дослідження з десятків країн, які пережили війни й конфлікти за останні десятиліття 1. Серед населення зон конфлікту приблизно 22% мали депресію, тривожний розлад, ПТСР, біполярний розлад або шизофренію. Приблизно у 9% стан був помірним або важким. Для порівняння: у мирних умовах ці показники значно нижчі.
Водночас Джордж Бонанно, вивчаючи людей після втрат і травматичних подій, дійшов важливого висновку 2: стійкість — найпоширеніша реакція. Більшість людей після пережитого зберігають здатність функціонувати, мають періоди болю, але не розвивають тривалих розладів. Стійкість — це не рідкісний героїзм, а звичайна людська здатність.
Як це виглядає в житті
Типові реакції на війну:
- тривога — постійна настороженість, важко розслабитися;
- порушення сну — безсоння, кошмари, прокидання від звуків;
- дратівливість і гнів;
- виснаження — фізичне й емоційне;
- проблеми з концентрацією й пам’яттю;
- оніміння — коли «нічого не відчуваєш»;
- провина — що ви в безпеці, а інші ні;
- горе — за людьми, домом, колишнім життям.
Більшість цих реакцій — нормальні відповіді на ненормальні обставини. Але якщо вони дуже сильні, тривають місяцями й заважають жити, може йтися про ПТСР, депресію чи тривожний розлад.
Що допомагає
Дослідники кризових втручань виділяють п’ять ключових елементів, що допомагають людям після масових травматичних подій: безпека, заспокоєння, відчуття, що можеш впливати, зв’язок з іншими і надія.
- Дбайте про безпеку, наскільки це можливо: план дій під час тривоги, укриття.
- Заспокоюйте тіло: дихання, рух, сон.
- Повертайте контроль: щоденні справи, допомога іншим, волонтерство.
- Тримайтеся разом: зв’язок з рідними, друзями, громадою — найсильніший захист.
- Плекайте надію: маленькі плани, сенс, віра — у те, що для вас важливо.
- Обмежуйте новини, особливо перед сном.
- Звертайтеся по допомогу, якщо самі не справляєтеся. Див. «Фахівці».
Контакти: Lifeline Ukraine — 7333, Національна психологічна асоціація — 0 800 100 102, при загрозі — 112.
Часті запитання
Я постійно тривожуся і погано сплю. Це вже розлад?
Тривога, порушення сну, дратівливість — нормальні реакції на ненормальні обставини. Розлад — коли симптоми дуже сильні, тривають довго і заважають жити. Якщо сумніваєтеся, поговоріть з фахівцем.
Де отримати безкоштовну психологічну допомогу?
Через сімейного лікаря, лінію Національної психологічної асоціації 0 800 100 102, Lifeline Ukraine 7333. Більше — на сторінці «Фахівці».
Джерела
- Charlson, F., van Ommeren, M., Flaxman, A., Cornett, J., Whiteford, H., & Saxena, S. (2019). New WHO prevalence estimates of mental disorders in conflict settings: A systematic review and meta-analysis. The Lancet, 394(10194), 240–248. doi:10.1016/S0140-6736(19)30934-1
- Bonanno, G. A. (2004). Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events?. American Psychologist, 59(1), 20–28. doi:10.1037/0003-066X.59.1.20
Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.
Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.
