Що робити, якщо в дитини немає друзів?
Чому дружба важлива для дітей, як відрізнити сором’язливість від соціальної ізоляції і як батьки можуть допомогти дитині знайти друзів.
Дружба для дітей — не розкіш, а важлива частина розвитку. Огляд Дебори Ґіффорд-Сміт і Селії Браунелл показав, що прийняття однолітків і дружба пов’язані з кращим психологічним станом, а відкидання — з самотністю, тривогою і проблемами. Кеннет Рубін, Роберт Коплан і Джулі Боукер описують, що соціальна замкнутість у дитинстві має різні причини і в частини дітей пов’язана з тривожністю, що потребує підтримки.
- Навіть один близький друг захищає дитину від самотності і негативних наслідків відкидання.
- Сором’язливість — риса темпераменту; ізоляція і відкидання — привід для уваги.
- Батьки можуть створювати можливості для дружби і навчати соціальних навичок.
Дитина приходить зі школи і на запитання «з ким ти гралася?» відповідає «ні з ким». На дні народження її не запрошують. Серце батьків стискається. Як допомогти?
Що кажуть дослідження
Дебора Ґіффорд-Сміт і Селія Браунелл узагальнили дослідження про стосунки дітей з однолітками 1. Вони розрізняють три рівні:
- прийняття в групі — наскільки дитину люблять чи відкидають однолітки;
- дружба — взаємні близькі стосунки з однією чи кількома дітьми;
- мережі — компанії, до яких дитина належить.
Відкидання пов’язане з самотністю, низькою самооцінкою, проблемами в школі й поведінці. Але навіть один близький друг може захищати дитину від частини цих наслідків.
Кеннет Рубін, Роберт Коплан і Джулі Боукер переглянули дослідження соціальної замкнутості в дитинстві 2. Діти уникають однолітків з різних причин: одні просто люблять гратися самі, інші соромляться і бояться, хоча хотіли б спілкуватися, треті — уникають через відкидання. Найбільше ризиків має друга і третя група: з часом вони частіше стикаються з тривожністю, депресією і самотністю. Підтримка батьків, які не захищають надмірно, а м’яко заохочують до контакту, допомагає.
Як це виглядає в житті
- Дитина хоче гратися, але не знає, як приєднатися.
- Дитина воліє бути сама, і це її не засмучує.
- Дитину не приймають через «відмінність»: акцент, вигляд, інтереси.
- Після переїзду дитина ще не знайшла нових друзів.
Що робити
- З’ясуйте причину. Чи дитина сама хоче бути сама, чи страждає?
- Створюйте можливості. Запрошуйте однокласника додому, гуртки за інтересами.
- Навчайте навичок. Як привітатися, як запропонувати гру, як реагувати на відмову. Програвайте вдома.
- Не захищайте надмірно. Підтримуйте, але не вирішуйте все за дитину.
- Перевірте, чи немає цькування. Про це — «Що робити батькам, якщо дитину цькують?».
- Зверніться до психолога, якщо дитина тривожна, сумна чи самотня тривалий час.
Часті запитання
Як допомогти сором’язливій дитині знайти друзів?
Організовуйте зустрічі один на один, а не великі компанії. Обирайте гуртки за інтересами. Готуйте дитину до нових ситуацій і хваліть за сміливість. Не називайте її «сором’язливою» при інших.
Коли варто турбуватися?
Якщо дитина хоче дружити, але її постійно відкидають; якщо вона стала самотньою і сумною після якоїсь події; якщо її цькують. У таких випадках варто поговорити з учителем і психологом.
Джерела
- Gifford-Smith, M. E., & Brownell, C. A. (2003). Childhood peer relationships: social acceptance, friendships, and peer networks. Journal of School Psychology, 41(4), 235–284. doi:10.1016/S0022-4405(03)00048-7
- Rubin, K. H., Coplan, R. J., & Bowker, J. C. (2009). Social Withdrawal in Childhood. Annual Review of Psychology, 60(1), 141–171. doi:10.1146/annurev.psych.60.110707.163642
Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.
Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.
