Чим сором відрізняється від провини у дітей?
Чим сором відрізняється від провини, як ці почуття впливають на поведінку дитини і як говорити з дитиною про помилки, щоб вона вчилася, а не ламалася.
Сором і провина — різні почуття. Провина стосується вчинку: «я зробив погано», і спонукає виправити. Сором стосується себе: «я поганий», і спонукає ховатися. Джун Тенґні з колегами показали, що схильність до провини пов’язана з моральною поведінкою й емпатією, а схильність до сорому — з гнівом, депресією і проблемами. Огляд Ребекки Міллс описує, як сором розвивається в дитинстві і як на нього впливають батьки.
- Провина фокусується на вчинку і спонукає виправити помилку.
- Сором фокусується на собі і пов’язаний з гнівом, депресією, приховуванням.
- Батьки можуть допомогти дітям відчувати провину без сорому.
Дитина розбила чашку. Один батько каже: «Ой, вона розбилася. Давай разом приберемо». Інший: «Ти завжди все псуєш! Скільки можна!» Різниця не лише в тоні. Ці слова пробуджують різні почуття.
Що кажуть дослідження
Джун Тенґні, Джеффрі Стьювіґ і Дебра Машек узагальнили дослідження про моральні емоції 1:
- Провина: «Я зробив погану річ». Людина відчуває жаль, хоче вибачитися, виправити. Схильність до провини пов’язана з емпатією, відповідальністю, меншою агресією.
- Сором: «Я погана людина». Людина почувається маленькою, нікчемною, хоче сховатися. Схильність до сорому пов’язана з гнівом, звинуваченням інших, депресією і тривогою.
Діти, схильні до провини, в дорослому віці рідше порушували закон і мали менше проблем із залежностями. Схильні до сорому — більше.
Ребекка Міллс переглянула дослідження про розвиток сорому в дитинстві 2. Сором з’являється в другому-третьому році життя, коли дитина починає усвідомлювати себе і оцінки інших. Схильність до сорому посилюється, коли батьки часто критикують особистість дитини, принижують, порівнюють, висміюють або відкидають її.
Як це виглядає в житті
Сором:
- дитина ховається, бреше, заперечує;
- злиться у відповідь на зауваження;
- «я дурний», «я нічого не вмію».
Провина:
- дитина засмучується, але хоче виправити;
- вибачається, пропонує допомогу;
- «я помилився, можна я спробую ще».
Що робити
- Розділяйте дитину і вчинок. «Ти хороший, але те, що ти зробив, — неправильно».
- Не принижуйте і не висміюйте. Особливо при інших.
- Пропонуйте виправити. Вибачитися, прибрати, допомогти.
- Показуйте приклад. Визнавайте свої помилки без самобичування.
- Не соромте за почуття. Злість, страх, сльози — нормальні.
Про те, чому діти брешуть, часто — через сором, — «Чому дитина обманює батьків?».
Часті запитання
Як говорити з дитиною про погану поведінку без сорому?
Говоріть про вчинок, а не про дитину: «Ти вдарив брата, йому боляче» замість «ти поганий хлопчик». Допоможіть виправити: «Як ти можеш йому допомогти?»
Чи шкідливо, якщо дитина відчуває провину?
Помірна провина корисна — вона розвиває совість і емпатію. Шкодить надмірна провина за речі, які від дитини не залежать, і сором замість провини.
Джерела
- Tangney, J. P., Stuewig, J., & Mashek, D. J. (2007). Moral Emotions and Moral Behavior. Annual Review of Psychology, 58(1), 345–372. doi:10.1146/annurev.psych.56.091103.070145
- Mills, R. S. (2005). Taking stock of the developmental literature on shame. Developmental Review, 25(1), 26–63. doi:10.1016/j.dr.2004.08.001
Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.
Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.
