Що таке темперамент дитини і як з ним рахуватися?
Чому діти з народження такі різні, що таке темперамент, як він впливає на чутливість до виховання і як батькам підлаштовуватися під характер дитини.
Темперамент (temperament, вроджений темперамент) — вроджені індивідуальні особливості реактивності (емоційності, активності, чутливості) і саморегуляції, що проявляються з раннього дитинства і лежать в основі майбутньої особистості.
Усі терміниТемперамент — вроджені особливості реагування і саморегуляції: наскільки дитина активна, емоційна, сміла чи обережна, наскільки легко заспокоюється. Мері Ротбарт описала темперамент як основу майбутньої особистості. Метааналіз Мейке Слагт з колегами показав, що діти зі «складним» темпераментом сильніше реагують на виховання — і на погане, і на добре.
- Темперамент — вроджена основа характеру, помітна з перших місяців.
- «Складні» діти більш чутливі до впливу батьків — у обидва боки.
- Найкраще працює виховання, яке враховує темперамент дитини.
Двоє дітей в одній сім’ї: одна з першого дня усміхається всім, спить за розкладом і охоче пробує нову їжу. Інший плаче від кожного шуму, довго звикає до нових людей і бурхливо реагує на зміни. Батьки ті самі. Діти — зовсім різні.
Що це таке
Темперамент — це вроджені особливості, які визначають, як дитина реагує на світ і як вона заспокоюється. Мері Ротбарт виділяє три основні виміри:
- екстраверсія (сургентність): активність, позитивні емоції, пошук нового;
- негативна емоційність: схильність до страху, смутку, роздратування;
- ефортний контроль: здатність гальмувати імпульси, зосереджуватися, перемикатися.
Звідки поняття
Ідея темпераменту існує з античності (сангвініки, холерики…), але науково її почали вивчати з 1950-х. Александер Томас і Стелла Чесс описали «легких», «складних» і «повільних до розігріву» дітей. Мері Ротбарт розробила сучасну модель, засновану на біології і психології.
Що кажуть дослідження
Мері Ротбарт узагальнила дослідження про те, як темперамент пов’язаний з розвитком і особистістю 1. Темперамент помітний із перших місяців, відносно стабільний, але не застиглий: досвід і стосунки впливають на те, як він проявляється. Особливо важливим є ефортний контроль — він розвивається протягом дитинства і пов’язаний із соціальною компетентністю і меншою кількістю проблем.
Мейке Слагт, Юдіт Дубас, Майя Декович і Марсель ван Акен об’єднали дослідження про те, як темперамент впливає на чутливість до виховання 2. Діти з високою негативною емоційністю — «складні» в немовлятстві — сильніше реагували на якість виховання: у суворих умовах мали більше проблем, а в теплих і чуйних — розвивались навіть краще за однолітків. Це підтверджує ідею «диференційованої чутливості»: деякі діти — як орхідеї, що потребують особливого догляду, але пишно цвітуть у добрих умовах.
Як це виглядає в житті
- Активна дитина не може сидіти довго — їй потрібен рух.
- Обережна дитина довго звикає до нового — їй потрібен час.
- Емоційна дитина бурхливо реагує — їй потрібна допомога в заспокоєнні.
- Те, що працює для однієї дитини, не працює для іншої.
Що з цим робити
- Спостерігайте. Як ваша дитина реагує на нове, на зміни, на розчарування?
- Підлаштовуйтеся. Обережній дитині — поступовість, активній — рух, емоційній — спокій.
- Не порівнюйте. Кожен темперамент має свої сильні сторони.
- Розвивайте саморегуляцію. Про це — «Як розвивається самоконтроль у дитини?».
- Будьте особливо чуйними до «складних» дітей. Саме вони найбільше виграють від теплого виховання.
Про особливо чутливих дітей — «Як виховувати високочутливу дитину?».
Часті запитання
Чи можна змінити темперамент дитини?
Сам темперамент досить стійкий, але те, як він проявляється, залежить від досвіду. Боязкій дитині можна допомогти стати сміливішою, імпульсивній — навчитися гальмувати.
Що робити, якщо мій темперамент і темперамент дитини дуже різні?
Це поширено: активний батько і спокійна дитина чи навпаки. Корисно усвідомити різницю і не сприймати поведінку дитини як «впертість» чи «лінощі».
Джерела
- Rothbart, M. K. (2007). Temperament, Development, and Personality. Current Directions in Psychological Science, 16(4), 207–212. doi:10.1111/j.1467-8721.2007.00505.x
- Slagt, M., Dubas, J. S., Deković, M., & van Aken, M. A. G. (2016). Differences in sensitivity to parenting depending on child temperament: A meta-analysis. Psychological Bulletin, 142(10), 1068–1110. doi:10.1037/bul0000061
Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.
Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.
