Батьківство

Як виховувати високочутливу дитину?

Що таке висока чутливість у дітей, як її розпізнати, чим вона відрізняється від тривожності і чому такі діти особливо розцвітають у підтримувальному середовищі.

Дівчинка закриває вуха в галасливому торговому центрі, мама присідає поруч
Коротко

Високочутливі діти глибше обробляють враження, сильніше реагують на звуки, світло, емоції інших і швидше перевантажуються. Елейн і Артур Арон описали чутливість обробки сенсорної інформації як рису, притаманну приблизно п’ятій частині людей. Міхаель Плюсс з колегами розробили шкалу для дітей і показали: високочутливі діти сильніше реагують на якість середовища — і на погане, і на добре.

  • Висока чутливість — риса темпераменту, а не розлад.
  • Такі діти глибше переживають і швидше перевантажуються від надлишку вражень.
  • У теплому, передбачуваному середовищі високочутливі діти часто розквітають.

Дитина плаче від ярлика на одязі, затуляє вуха в торговому центрі, засмучується, коли хтось у класі сумний. Після дня народження друга — виснажена і плаксива. Родичі кажуть: «Розбалуваний». Але, можливо, справа в чутливості.

Що кажуть дослідження

Елейн Арон і Артур Арон запропонували поняття чутливості обробки сенсорної інформації 1. Люди з високою чутливістю:

  • глибше обробляють інформацію і довше думають перед дією;
  • легше перевантажуються від шуму, людей, яскравого світла;
  • сильніше реагують емоційно;
  • помічають дрібні деталі і настрій інших.

За їхніми оцінками, така чутливість притаманна приблизно 15–20% людей. Це не розлад, а варіант норми.

Міхаель Плюсс, Елхам Ассарі, Франческа Ліонетті та колеги розробили Шкалу високочутливої дитини і перевірили її на тисячах британських дітей 2. Вони виявили, що діти розподіляються приблизно на три групи: низькочутливі («кульбаби»), середньочутливі («тюльпани») і високочутливі («орхідеї»). Високочутливі діти сильніше реагували на якість середовища — і несприятливе, і сприятливе.

Як це виглядає в житті

  • Сильна реакція на шум, запахи, тканини, нову їжу.
  • Довго звикає до змін.
  • Глибоко співчуває іншим, плаче над мультфільмами.
  • Ставить «дорослі» запитання.
  • Перевантажується після насиченого дня.
  • Болісно сприймає критику.

Що робити

  • Визнайте рису. Чутливість — не примха, а особливість нервової системи.
  • Плануйте відпочинок. Після свят, шкільного дня, гостей — тихий час.
  • Попереджайте про зміни. Поступовість допомагає адаптуватися.
  • Критикуйте м’яко і наодинці. Таким дітям достатньо легкого зауваження.
  • Цінуйте сильні сторони. Емпатія, уважність, глибина, творчість.
  • Не захищайте від усього. Підтримуйте маленькі кроки назустріч новому.

Про темперамент — «Що таке темперамент дитини і як з ним рахуватися?».

Часті запитання

Як відрізнити високу чутливість від тривожного розладу?

Чутливість — стабільна риса: дитина глибоко переживає, помічає деталі, але загалом нормально функціонує. Тривожний розлад — коли страхи і уникання заважають навчанню, сну, дружбі. За сумнівів зверніться до психолога.

Як допомогти високочутливій дитині в школі?

Поговоріть з учителем про особливості дитини, попросіть давати час на адаптацію до змін, можливість відпочити від шуму, м’який зворотний зв’язок без публічної критики.

Джерела

  1. Aron, E. N., & Aron, A. (1997). Sensory-processing sensitivity and its relation to introversion and emotionality. Journal of Personality and Social Psychology, 73(2), 345–368. doi:10.1037/0022-3514.73.2.345
  2. Pluess, M., Assary, E., Lionetti, F., Lester, K. J. та ін. (2018). Environmental sensitivity in children: Development of the Highly Sensitive Child Scale and identification of sensitivity groups. Developmental Psychology, 54(1), 51–70. doi:10.1037/dev0000406

Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.

Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.

Читайте також Усі матеріали теми

Дівчинка з ліхтариком у ліжку, тінь ведмедика на стіні, поруч сидить мама
Батьківство

Чого бояться діти та як їх підтримати?

Темрява, монстри під ліжком, собаки, смерть. Страхи — нормальна частина дитинства, і вони змінюються з віком. Пояснюємо, яких страхів чекати і як підтримати дитину, не посилюючи їх.

3 хв читання · 2 наукових джерел
Розсилка