Емоційне здоров’я

Як справлятися з гнівом?

Чи корисно «випускати пару», бити подушку і кричати? Що показують дослідження про гнів, міф про катарсис і які методи керування гнівом справді працюють.

Чоловік виходить з кімнати, щоб заспокоїтися після сварки
Коротко

Популярна порада «випустити гнів» — побити подушку чи покричати — не працює. Експеримент Бреда Бушмана показав, що люди, які били боксерську грушу, думаючи про кривдника, потім були злішими й агресивнішими, ніж ті, хто просто сидів спокійно. Метааналіз Тернера Дель Векк’о і Деніела О’Лірі виявив, що психологічні методи керування гнівом — когнітивна терапія, релаксація, тренування навичок — помірно або значно зменшують гнів.

  • «Випускання пари» посилює, а не зменшує гнів.
  • Відволікання, пауза і заспокоєння працюють краще.
  • Психологічні програми керування гнівом мають доведену ефективність.

«Не тримай у собі, випусти», — радять друзі. Ви кричите, грюкаєте дверима, б’єте подушку. Але чомусь не стає легше, а злість ніби тільки росте. Чому?

Що кажуть дослідження

Бред Бушман перевірив теорію катарсису — ідею, що вираження гніву «звільняє» від нього 1. Учасників спершу розсердили, давши різку критику їхнього есе. Потім одні били боксерську грушу, думаючи про кривдника, інші — думаючи про фізичну форму, треті просто сиділи спокійно. Ті, хто бив грушу з думками про кривдника, згодом були найзлішими і найагресивнішими. Найменше агресії було в тих, хто нічого не робив. Висновок Бушмана: «випускати пару» — все одно що гасити вогонь бензином.

Тернер Дель Векк’о і Деніел О’Лірі об’єднали дослідження психологічного лікування гніву 2. Когнітивна терапія, релаксація, когнітивно-релаксаційна терапія та інші методи мали помірний або значний ефект на зменшення гніву. Найкраще працювали методи, що поєднують зміну думок (переосмислення ситуації) і навички заспокоєння.

Як це виглядає в житті

  • Злість на партнера переходить у крик — і сварка розгоряється.
  • Після «розрядки» на дітях з’являється провина.
  • Постійна дратівливість на роботі.
  • Прокручування образи підтримує гнів годинами.

Що робити

  • Пауза. Вийдіть з кімнати на кілька хвилин: «Мені треба заспокоїтися, повернуся за 10 хвилин».
  • Дихайте. Повільний видих зменшує фізіологічне збудження. Техніки — «Як повільне дихання допомагає заспокоїтися?».
  • Відволіктеся. Прогулянка, музика, інша справа — не «пережовуйте» образу.
  • Переосмисліть. Чи є інше пояснення того, що сталося?
  • Говоріть, коли заспокоїтеся. «Мене зачепило, що…», без звинувачень.
  • Подбайте про базу. Сон, їжа, відпочинок — втомлені люди злішають швидше.
  • Зверніться до психолога, якщо гнів руйнує стосунки.

Часті запитання

Що робити в момент сильного гніву?

Зупиніться і відійдіть, якщо можливо. Дихайте повільно, з довгим видихом. Порахуйте до десяти або назвіть почуття. Поверніться до розмови, коли заспокоїтеся.

Коли варто звертатися по допомогу через гнів?

Якщо гнів часто виходить з-під контролю, ви ображаєте або б’єте близьких, руйнуєте речі, маєте проблеми на роботі чи з законом. Також — якщо гнів з’явився після травми чи війни.

Джерела

  1. Bushman, B. J. (2002). Does Venting Anger Feed or Extinguish the Flame? Catharsis, Rumination, Distraction, Anger, and Aggressive Responding. Personality and Social Psychology Bulletin, 28(6), 724–731. doi:10.1177/0146167202289002
  2. Del Vecchio, T., & O'Leary, K. (2004). Effectiveness of anger treatments for specific anger problems: A meta-analytic review. Clinical Psychology Review, 24(1), 15–34. doi:10.1016/j.cpr.2003.09.006

Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.

Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.

Читайте також Усі матеріали теми

Мама зупиняється і глибоко вдихає, поки син плаче
Батьківство

Чим шкодить крик на дітей?

Чому крик, приниження і погрози не виховують, а шкодять. Дослідження про жорстку вербальну дисципліну, її вплив на поведінку і депресію підлітків і що робити замість крику.

3 хв читання · 2 наукових джерел
Розсилка