Чому після фронту з’являються дратівливість і спалахи гніву?
Чому після служби з’являється дратівливість і спалахи гніву, як вони пов’язані з ПТСР і що допомагає ветерану і його родині.
Гнів і дратівливість — часті супутники ПТСР. Метааналіз Ульріха Орта і Елізабет Віланд показав, що в людей, які пережили травму, гнів і ворожість тісно пов’язані з симптомами ПТСР, і у військових цей зв’язок сильніший, ніж у цивільних. Дослідження Еріка Ельбоґена з колегами виявило, що ветерани з ПТСР частіше мали проблеми з агресією, але ризик значно зростав переважно за поєднання ПТСР з алкоголем і гнівом.
- Дратівливість після служби часто є частиною реакції на травму.
- У військових зв’язок гніву і ПТСР особливо сильний.
- Гнів можна навчитися контролювати, а ПТСР — лікувати.
Він не був таким до війни. Тепер дрібниця — дитячий крик, черга в магазині, неправильно поставлена чашка — може викликати вибух. Потім йому соромно. А сім’я живе в постійній напрузі.
Що кажуть дослідження
Ульріх Орт і Елізабет Віланд об’єднали дослідження про гнів, ворожість і ПТСР у людей, що пережили травму 1. Гнів і ворожість були тісно пов’язані з ПТСР, і зв’язок був сильнішим у військових і ветеранів, ніж у цивільних. Автори пояснюють: гнів може бути частиною «бойового режиму» — готовності реагувати на загрозу, яка рятувала на фронті, але заважає вдома.
Ерік Ельбоґен, Сеїй Джонсон, Ейч Раян Вагнер та колеги вивчали понад тисячу американських ветеранів Іраку й Афганістану 2. Ветерани з ПТСР частіше повідомляли про агресивну поведінку. Але ризик серйозного насильства значно зростав переважно тоді, коли ПТСР поєднувався зі зловживанням алкоголем і сильною дратівливістю. Автори наголошують, що більшість ветеранів з ПТСР не є насильниками, і це важливо для боротьби зі стигмою.
Як це виглядає в житті
- Спалахи через дрібниці.
- Сильна реакція на гучні звуки і раптові рухи.
- Нетерпимість до «цивільних» проблем.
- Конфлікти за кермом, у черзі, з незнайомцями.
- Сором і провина після спалахів.
Що робити
Ветерану:
- Помічайте ранні сигнали: напруга, серцебиття, стиснуті кулаки.
- Робіть паузу і виходьте з ситуації.
- Дихайте повільно — техніки в статті «Як повільне дихання допомагає заспокоїтися?».
- Обмежте алкоголь.
- Зверніться до фахівця, який працює з ветеранами.
Рідним:
- Не беріть спалахи особисто, але й не терпіть насильства.
- Домовтеся про «стоп-сигнал» і паузу.
- Обговорюйте конфлікти, коли всі спокійні.
- При загрозі безпеці — 102 або 116 123.
Про керування гнівом — «Як справлятися з гнівом?».
Часті запитання
Чому ветерани так різко реагують на дрібниці?
Після війни нервова система залишається в режимі «бойової готовності». Гучні звуки, хаос, відчуття неповаги сприймаються як загроза. Це не означає, що людина погана, — але це потребує уваги і лікування.
Що робити рідним під час спалаху гніву?
Не сперечайтеся і не загострюйте. Говоріть спокійно, дайте простір. Якщо є загроза безпеці — вийдіть і зателефонуйте 102 або 116 123. Обговорюйте ситуацію пізніше, коли всі спокійні.
Джерела
- Orth, U., & Wieland, E. (2006). Anger, hostility, and posttraumatic stress disorder in trauma-exposed adults: A meta-analysis. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 74(4), 698–706. doi:10.1037/0022-006X.74.4.698
- Elbogen, E. B., Johnson, S. C., Wagner, H. R., Sullivan, C. та ін. (2014). Violent behaviour and post-traumatic stress disorder in US Iraq and Afghanistan veterans. British Journal of Psychiatry, 204(5), 368–375. doi:10.1192/bjp.bp.113.134627
Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.
Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.
