Війна

Як підтримати медиків і рятувальників, які працюють під час війни?

Як робота на передовій допомоги впливає на психіку медиків, рятувальників і парамедиків, наскільки поширений ПТСР серед них і що допомагає їм і їхнім родинам.

Коротко

Медики, рятувальники і парамедики щодня стикаються з травмою інших, і це позначається на їхній психіці. Огляд Девіда Бенедека, Керол Фуллертон і Роберта Урсано показав, що першорядні рятувальники мають підвищений ризик ПТСР, депресії і зловживання алкоголем після катастроф. Метааналіз Кетрін Петрі з колегами виявив, що ПТСР мають близько 11% працівників швидкої допомоги — більше, ніж у загальному населенні.

  • Медики і рятувальники мають підвищений ризик ПТСР і депресії.
  • Втома, безсоння, цинізм і віддалення — тривожні сигнали.
  • Підтримка колег, керівництва і родини знижує ризики.

Парамедик витягує людей з-під завалів, хірург оперує по 20 годин, рятувальник гасить пожежі після ракетних ударів. Вони рятують інших. А хто рятує їх?

Що кажуть дослідження

Девід Бенедек, Керол Фуллертон і Роберт Урсано переглянули дослідження про психічне здоров’я першорядних рятувальників — пожежників, поліцейських, медиків, рятувальників — після природних і техногенних катастроф 1. Вони мали підвищений ризик ПТСР, депресії, тривоги і зловживання алкоголем. Ризики зростали, коли:

  • робота була тривалою і виснажливою;
  • були загиблі діти чи колеги;
  • рятувальники почувалися безпорадними;
  • бракувало підтримки і відпочинку.

Кетрін Петрі, Міріам Міллліган-Савіль, Аймі Ґейд та колеги об’єднали дослідження з тисячами працівників швидкої допомоги з різних країн 2. ПТСР мали в середньому близько 11%, депресію — близько 15%, тривогу — 15%. Це значно більше, ніж у загальному населенні.

Як це виглядає в житті

  • Емоційне оніміння: «Мене вже нічого не чіпає».
  • Чорний гумор як захист.
  • Безсоння, кошмари, нав’язливі образи.
  • Дратівливість удома.
  • Почуття провини за тих, кого не вдалося врятувати.
  • Алкоголь, щоб «відключитися».

Що робити

Медикам і рятувальникам:

  • Говоріть з колегами — вони розуміють.
  • Відпочивайте між змінами по-справжньому.
  • Звертайтеся до психолога, не чекаючи «краю».
  • Обмежте алкоголь.

Рідним:

  • Будьте поруч, не тисніть.
  • Беріть на себе побут, коли можете.
  • Помічайте зміни і говоріть про них.

Керівникам:

  • Забезпечуйте відпочинок, ротацію, психологічну підтримку.
  • Створюйте культуру, де звертатися по допомогу — нормально.

Про близьку тему — «Як уникнути емоційного виснаження під час волонтерства?».

Часті запитання

Як зрозуміти, що медику чи рятувальнику потрібна допомога?

Ознаки: безсоння, кошмари, нав’язливі спогади, дратівливість, емоційне оніміння, цинізм, зловживання алкоголем, думки про звільнення чи смерть. Не чекайте, поки стане зовсім погано.

Як рідним підтримати медика чи рятувальника?

Не вимагайте розповідей, але будьте готові слухати. Беріть на себе побут, коли можете. Дайте можливість відпочити. Помічайте зміни і м’яко пропонуйте допомогу.

Джерела

  1. Benedek, D. M., Fullerton, C., & Ursano, R. J. (2007). First Responders: Mental Health Consequences of Natural and Human-Made Disasters for Public Health and Public Safety Workers. Annual Review of Public Health, 28(1), 55–68. doi:10.1146/annurev.publhealth.28.021406.144037
  2. Petrie, K., Milligan-Saville, J., Gayed, A., Deady, M. та ін. (2018). Prevalence of PTSD and common mental disorders amongst ambulance personnel: a systematic review and meta-analysis. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 53(9), 897–909. doi:10.1007/s00127-018-1539-5

Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.

Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.

Читайте також Усі матеріали теми

Розсилка