Що таке синдром самозванця?
Чому успішні люди почуваються «шахраями», яких от-от викриють, наскільки поширений синдром самозванця і що допомагає з ним справлятися.
Синдром самозванця (impostor syndrome, феномен самозванця) — стійке відчуття, що людина не заслуговує на свої успіхи, пояснює їх везінням чи помилкою інших і боїться бути «викритою», попри об’єктивні докази компетентності.
Усі терміниСиндром самозванця — стійке відчуття, що ти не заслуговуєш на свої досягнення і тебе от-от «викриють», попри об’єктивні успіхи. Поняття описали Полін Кланс і Сюзанна Аймс у 1978 році. Систематичний огляд Даміни Браваті з колегами показав, що це явище дуже поширене, трапляється в чоловіків і жінок і пов’язане з депресією, тривогою і вигоранням.
- Синдром самозванця — не діагноз, а поширений досвід.
- Він трапляється в людей будь-якої статі і професії.
- Розмова про нього і реалістична оцінка досягнень допомагають.
Вас підвищили. Колеги вітають. А ви думаєте: «Це помилка. Скоро вони зрозуміють, що я нічого не вмію». Якщо це знайомо, ви не самі.
Що це таке
Синдром самозванця — це внутрішній досвід «інтелектуальної фальшивості». Людина:
- вважає, що її успіхи — випадковість чи результат везіння;
- боїться, що інші переоцінюють її здібності;
- живе в страху «викриття»;
- не може внутрішньо прийняти свої досягнення.
Звідки поняття
Полін Кланс і Сюзанна Аймс описали «феномен самозванця» у 1978 році 2. Вони працювали з успішними жінками — науковицями, студентками, фахівчинями, — які попри дипломи і визнання вважали себе недостатньо розумними. Кланс і Аймс пов’язували це з сімейною динамікою і суспільними стереотипами.
Що кажуть дослідження
Даміна Браваті з колегами систематично переглянули 62 дослідження з понад 14 тисячами учасників 1. Висновки:
- поширеність сильно залежить від того, як вимірювати, але в окремих групах сягає більше половини людей;
- синдром самозванця трапляється і в чоловіків, і в жінок — в окремих дослідженнях частіше в жінок, в інших різниці немає;
- він пов’язаний з депресією, тривогою, низькою самооцінкою, вигоранням і гіршими результатами в роботі;
- особливо вразливі представники меншин і люди, які першими в родині здобули освіту.
Автори зазначають, що досліджень ефективних методів допомоги поки мало.
Як це виглядає в житті
- «Мені просто пощастило».
- Надмірна підготовка, щоб «не спіймали».
- Знецінення похвали: «Та нічого особливого».
- Прокрастинація зі страху провалу.
- Відмова від можливостей, бо «я не готовий».
Що з цим робити
- Назвіть це. Знання, що це поширене явище, вже допомагає.
- Збирайте докази. Ведіть список досягнень і відгуків.
- Розділяйте почуття і факти. «Я почуваюся некомпетентним» ≠ «я некомпетентний».
- Говоріть про це. Часто виявляється, що колеги відчувають те саме.
- Приймайте похвалу. Просто «дякую», без «але».
- Зверніться до психолога, якщо синдром заважає роботі і життю.
Часті запитання
Як зрозуміти, що в мене синдром самозванця?
Ознаки: ви пояснюєте свої успіхи везінням, боїтеся, що вас «викриють», знецінюєте похвалу, надмірно готуєтеся або відкладаєте справи, щоб не помилитися.
Чи зникає синдром самозванця з досвідом?
Не завжди: багато досвідчених фахівців його відчувають. Але з часом можна навчитися помічати ці думки і не дозволяти їм керувати рішеннями.
Джерела
- Bravata, D. M., Watts, S. A., Keefer, A. L., Madhusudhan, D. K. та ін. (2020). Prevalence, Predictors, and Treatment of Impostor Syndrome: a Systematic Review. Journal of General Internal Medicine, 35(4), 1252–1275. doi:10.1007/s11606-019-05364-1
- Clance, P. R., & Imes, S. A. (1978). The imposter phenomenon in high achieving women: Dynamics and therapeutic intervention. Psychotherapy: Theory, Research & Practice, 15(3), 241–247. doi:10.1037/h0086006
Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.
Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.
