ВійнаПояснення

Що таке тривале горе і коли потрібна допомога?

Що таке розлад тривалого горя, чим він відрізняється від звичайного горювання, наскільки поширений і коли варто звертатися по допомогу.

Жінка сидить біля вікна з планшетом у руках, поруч охолола чашка чаю
Визначення

Розлад тривалого горя (prolonged grief disorder, тривале горе, ускладнене горе) — стан, за якого через рік і більше після смерті близької людини зберігається інтенсивна туга за померлим або заглибленість у думки про нього разом з іншими симптомами — емоційним болем, відчуттям втрати частини себе, нездатністю повернутися до життя, — що суттєво заважає функціонуванню.

Усі терміни
Коротко

Більшість людей поступово адаптуються до втрати, але частина застрягає в інтенсивному, виснажливому горі. Метааналіз Марі Лундорфф з колегами показав, що розлад тривалого горя трапляється приблизно в 10% людей, які втратили близьких природним шляхом, і частіше — після насильницької чи раптової смерті. Голлі Пріґерсон з колегами підтвердили критерії нового діагнозу в класифікації DSM-5-TR: сильна туга чи заглибленість у думки про померлого понад рік після втрати разом із іншими симптомами.

  • Горе — природна реакція, і в більшості людей воно поступово стає легшим.
  • Приблизно в кожного десятого горе стає тривалим і виснажливим.
  • Тривале горе добре лікується спеціальною психотерапією.

Минуло півтора року з дня загибелі сина. Мати щодня ходить на кладовище, не може прибрати його кімнату, не бачить сенсу ні в чому. Рідні кажуть: «Час лікує». Але час не лікує.

Що це таке

Розлад тривалого горя — новий діагноз у міжнародних класифікаціях МКХ-11 і DSM-5-TR. Він ставиться, коли щонайменше через рік після втрати (за МКХ-11 — через пів року) зберігаються:

  • інтенсивна туга за померлим або постійні думки про нього;
  • разом з кількома з таких симптомів: відчуття, що частина тебе померла; невіра в смерть; уникання нагадувань; сильний емоційний біль; труднощі з поверненням до життя; емоційне оніміння; відчуття безглуздості життя; сильна самотність.

Симптоми мають суттєво заважати жити.

Звідки поняття

Дослідники давно помітили, що в частини людей горе не стихає роками. Голлі Пріґерсон, Пол Болен та інші розробили критерії «ускладненого», а згодом «тривалого» горя, щоб відрізнити його від звичайного горювання і від депресії.

Що кажуть дослідження

Марі Лундорфф, Гельґа Гольмґрен, Роберт Захаріє та колеги об’єднали 14 досліджень з тисячами людей, які пережили втрату 2. Розлад тривалого горя мали в середньому близько 10% людей, які втратили близьких через природну смерть. Після насильницької смерті — нещасних випадків, убивств, самогубств, війни — частка була значно вищою.

Голлі Пріґерсон, Пол Болен, Цзянь Сюй та колеги перевірили нові критерії DSM-5-TR на кількох вибірках людей у горі 1. Критерії добре відрізняли розлад тривалого горя від нормального горювання і від депресії і пов’язувалися з суттєвими порушеннями життя.

Як це виглядає в житті

  • Кімната померлого залишається незмінною роками.
  • Неможливість говорити про людину — або неможливість говорити про щось інше.
  • Відмова від друзів, роботи, планів.
  • Відчуття, що жити далі — зрада.
  • Думки про те, щоб «піти слідом».

Що робити

  • Пам’ятайте: горе не має правил. Але воно не повинно паралізувати життя назавжди.
  • Шукайте підтримку. Близькі, групи для тих, хто втратив, духовна підтримка.
  • Зверніться до фахівця, якщо через рік вам не легше. Існує спеціальна терапія тривалого горя з доведеною ефективністю.
  • Не залишайтеся наодинці з думками про смерть. Лінія Lifeline Ukraine — 7333.

Про втрату на війні — «Як пережити втрату під час війни».

Часті запитання

Скільки має тривати горе?

Немає «правильного» терміну. Але якщо через рік (для дітей — пів року) після втрати туга така сильна, що ви не можете жити своїм життям, це привід звернутися до фахівця.

Чи підвищує ризик тривалого горя загибель на війні?

Так. Раптова і насильницька смерть, втрата дитини, неможливість попрощатися чи поховати — чинники ризику тривалого горя. Рідним загиблих військових особливо важлива підтримка.

Джерела

  1. Prigerson, H. G., Boelen, P. A., Xu, J., Smith, K. V. та ін. (2021). Validation of the new DSM‐5‐TR criteria for prolonged grief disorder and the PG‐13‐Revised ( PG‐13‐R ) scale. World Psychiatry, 20(1), 96–106. doi:10.1002/wps.20823
  2. Lundorff, M., Holmgren, H., Zachariae, R., Farver-Vestergaard, I. та ін. (2017). Prevalence of prolonged grief disorder in adult bereavement: A systematic review and meta-analysis. Journal of Affective Disorders, 212, 138–149. doi:10.1016/j.jad.2017.01.030

Evidence-based · Human-centered · Practical — як ми пишемо і перевіряємо матеріали.

Стаття має освітній характер і не замінює консультації фахівця. Ми цитуємо першоджерела й оновлюємо текст, коли з’являються нові дані. Помітили неточність? Напишіть нам — див. редакційну політику.

Читайте також Усі матеріали теми

Розсилка